Багато священнослужителів не витримують зовнішніх випробувань, спокушаються, зраджують Церкву і дані Богу обітниці, з усіх сил стараючись стати «своїми серед чужих».
Кожен християнин, а тим більше священник, повинен пам’ятати, що випробування покликані його укрепити, звільнити душу від лушпиння і викристалізувати у серці те, що насправді є головним. Про це керуючий справами Українською Православної Церкви митрополит Бориспільський та Броварський Антоній розповів у матеріалі, опублікованому виданням «Православне життя».
Владика підкреслив: стаючи священником чи монахом, людина отримує нове життя, «переступає поріг нової реальності і засвідчує те, що саме Бог – ціль його життя», що Господь стає для орієнтиром «і ніякі цінності цього світу не повинні затьмарити бажання іти до Бога, служити Йому».
«Адже, якщо розібратися, обітниця, дана священником чи монахом перед лицем Бога і людей, це ще й прийняття певного духовного кодексу честі, це присяга, якої слід дотримуватися до кінця своїх днів, це, зрештою, перевірка на порядність і мужність, відповідальність та чесність, вірність своєму обов’язку», – пояснив ієрарх.
За його словами, багато священнослужителів, не витримуючи «зовнішнього пресингу часом агресивно налаштованого кола людей, що «накручене» наклепами та неправдою деяких світських ЗМІ проти Церкви, а також внутрішніх провокацій від одягнених у сан людей, які не можуть відповідати цьому високому званню у силу різних обставин, особистих якостей», зраджують Церкву і дані Богу обітниці.
«Їм складно не почати загравати з тими, у кого, на їх погляд, зосереджена сила, влада, гроші, – продовжив митрополит Антоній. – Вони стараються з усіх сил показати «чужакам», що вони «свої» і раптом що, їх не слід зачіпати».
Він підкреслив, що це велика особиста трагедія самої людини, адже «випробування повинні укріпляти нас, об’єднувати, викристалізовувати у серці те, що є головним, звільняти душу від лушпиння».
«Серце священника потребує постійного очищення, щоби стати гідним вмістилищем Бога. Робота священника – це, найперше, робота над собою. Преподобний авва Ісаія повчає: «Якщо хочеш, щоб у твоєму серці жив Бог, бережи його чистим». Потрібно бути завжди чесним та відвертим перед самим собою, Господом, людьми. Якщо залишиться у серці хоча б частинка нерозкаяного гріха, прихованого, все, що ми робимо, наше служіння, всі подвиги зійдуть нанівець. Ти не зможеш протистояти спокусам, не зможеш гідно пройти свій шлях до кінця, не зможеш поважати себе сам. Вірним справі важливо бути у всьому, тут немає дрібниць чи другорядного, як і в духовному житті», – добавив владика.
Він зауважив, що Церква не просто одягає священників в особливий одяг: саме він повинен бути запорукою правильного шляху, відгороджуючи людину від багатьох спокус, і служачи правильним орієнтиром для сучасних людей, і ні при яких обставинах не слід соромитися його носити.
«Не просто вистояти у світі, який постійно змінюється, не потрапити під вплив модних трендів чи течій. Християнство – доля сильних. Кожен, хто ступає на цей шлях, повинен розуміти, наскільки високим є звання християнина, а тим паче священника чи монаха. І коли ви порушуєте дані обітниці, то, передусім, зраджуєте собі. Церква була, є і буде. Вона, як корабель, який несеться бурхливими водами, протистоїть штормам і бурям, зберігаючи та спасаючи всіх, хто знаходиться у Ній. І тільки ті, хто не зрадить даних перед Богом обітниць і будуть ними дорожити, спасуться», – підсумував митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.