Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Сьогодні Церква Христова і весь православний світ прославляє славне Успіння Пресвятої Богородиці. На перший погляд здається, що це свято сумне і наповнене сліз, тому що ми зустрічаємося зі смертю. Проте Свята Церква торжествує і нас до цього призиває.
Одне слово «успіння» показує нам, що смерть Божої Матері була не звичайна. Це був лише сон, після якого наступило радісне пробудження. Богородиця відійшла в небесні оселі і стала покровителькою, заступницею всього християнського світу.
Після Вознесіння Господа нашого Іісуса Христа на небо, Пречиста Матір з любов’ю відвідувала ті місця біля Ієрусалима, де молився і страждав Їі Возлюблений Син. Проводила своє життя смиренно, надіючись на Божу волю. Постилась і молилась, часто роздумувала про свою смерть і майбутнє загробне життя.
Одного разу, коли Вона молилася на Єлеонській горі, з’явився архістратиг Гавриїл. Він сповістив Їй про скоре закінчення земного життя і переселення на небо. Архангел вручив Їй пальмову гілку як символ Її майбутньої радості і блаженства. Маючи глибоку віру у майбутнє вічне життя, Вона прийняла цю звістку із великою подякою Богу.
Перед смертю Пресвята Богородиця хотіла побачити святих апостолів. Вона молила свого Сина, щоб Він виконав Їі прохання. В той час апостоли проповідували Євангеліє по всьому світу, проте Духом Святим були зібрані біля Богоматері.
В час успіння, Сам Цар Слави – Христос в оточенні багатьох ангелів, архангелів і інших небесних сил зійшов з небес, щоб прийняти душу своєї Матері. Погребли пречисте тіло в Гефсиманії, як заповіла Богородиця.
Апостол Фома, промислом Господнім, прибув в Ієрусалим тільки на третій день після погребіння. Він дуже сумував, що не зміг бути біля Богоматері в останні дні Її життя. Тоді апостоли вирішили піти в Гефсиманію і відкрити гроб, щоб апостол Фома зміг приклонитися до тіла Пречистої. Коли гроб відкрили, то побачили що тіла не було. Апостоли зрозуміли, що Господь забрав на небо і тіло Своєї Матері. Ввечері в Сіонській горниці їм явилась Богородиця і сказала: «Радуйтеся! Я з вами в усі дні».
Дорогі брати та сестри! У сьогоднішній святковий день ми повинні задуматися над нашим життям. Воно тимчасове, сповнене радощі, негараздів, різних випробувань. Адже саме живучи на Землі, ми підготовлюємо себе до вічності. Ми повинні старатися викорінювати гріхи, які затьмарюють нашу душу і віддаляють нас від Бога, повинні дотримуватися заповідей Господніх. Жити благочестиво та богоугодно, зберігати в чистоті не тільки тіло, але і душу. Потрібно старатися іти тернистою, важкою дорогою, яка веде у Царство Боже, адже Христос говорив: «Царство Небесне силою здобувається»(Мф.11.12).
Сьогодні, у це величне свято давайте звернемося від усієї душі з молитвою до Богородиці, попросимо у Неї Материнського заступництва, терпіння і смирення, щоб у простоті і чистоті спасати свою безсмертну душу. Амінь.
Свящ. Олександр Літинський,
(Копачівський благочинний округ)
