14.4 C
Lutsk
П’ятниця, 26 Квітень, 2024
Проповіді Публікації

Проповідь з нагоди Дня знань

 Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Сьогодні, дорогі браття і сестри, ми відзначаємо, окрім недільного дня, ще День знань. Звичайно, це свято не є церковним, але ми, як християни все в нашому житті сприймаємо крізь призму віри.

Це свято молоді – учнів і студентів, які вкотре переступлять поріг шкіл, училищ, ВНЗ, щоб здобувати середню, спеціальну і вищу освіту. Звичайно, до такого важливого періоду в житті молодій людині треба відноситися дуже відповідально.

Свята Церква закликає перед початком навчального року обов’язково посповідатися  і причаститися, а також звершує особливий молебень «Пред началом учения отроков».

Що ж таке наука, навіщо вона нам потрібна?

Простими словами це поняття можна визначити так: це сукупність знань, які набуло людство протягом історії свого існування з того чи іншого предмету (наприклад, математики, медицини, історії, тощо).

Чи варто людині знову винаходити велосипед, розщеплювати атоми, якщо це вже було зроблено за кілька поколінь до нас? Нам варто тільки почерпнути ці знання. І мудрою є та людина, яка з увагою, ретельно старається опанувати ті знання, котрі викладаються в школі. Ще більш мудрою є людина, яка уже в молодому підлітковому віці задумується про свій подальший життєвий шлях. Тверезо обдумавши і зваживши, ким би вона в житті хотіла стати, цілеспрямовано йде до своєї мети, стараючись здобути поглиблені знання, а потім і вміння з улюбленого фаху.

Як не рідко, на жаль, буває, коли школяр і в 9-у, а згодом і в 11-у класі не може визначитись, куди він хоче вступати і ким хотів би бути. Як шкода змарнованого часу, якого вже не повернути.

Буває, що юнак чи дівчина не можуть визначитись з вибором життєвої стежини. У такому випадку треба молитись і просити Бога, щоб Він вказав нам Свою волю, як Йому угодно, щоб ми розкрили даровані Ним таланти.

Один майбутній Святий, будучи в подібній ситуації, молився Богу: «Господи, я міг би стати лікарем, щоб, не шкодуючи своїх сил, служити хворим і нужденним. Я міг би стати військовим, щоб безстрашно на полі бою захищати свою Батьківщину.  Я міг би бути вченим, щоб своїми знаннями і науковими відкриттями послужити благу людства. До всього цього я відчуваю потяг і прагнення, та я не знаю, яку стежку мені обрати, я боюсь помилитися. Ти, Господи, знаєш краще, що мені треба. Сам настав мене на ту стежку, заради якої Ти покликав мене до життя».

І ось в певний момент життя мрія людини збувається: вона стає вправним лікарем, будівельником, музикантом, інженером…  Вона займає своє місце в житті… Не тільки заробляє на хліб насущний, але своєю працею прославляє Бога.

Будь-яка діяльність людини має цінність тільки у тому випадку, коли вона робиться з любов’ю. Господь так створив наш світ, що які б ми не були самодостатні, але ми не можемо жити один без одного. Господиня готує їсти, щоб хтось був нагодований; композитор пише музику, щоб хтось її слухав, будівельник зводить дім, щоб у ньому хтось жив, і так далі. І гріш ціна тому майстру, який до свого ремесла ставиться лише як до засобу заробітку.

Наскільки теплішою є та одежина, яка пошита з любов’ю; наскільки смачнішою є та страва, яка приготована з любов’ю; наскільки затишніше в помешканні, де прибрано з любов’ю, з бажанням угодити ближньому.

Апостол Павел нас навчає: «Все що робите – робіть від душі, як для Господа» (Кол. 3.23).

Серед багатьох наук, котрі людині доводиться вивчати, є одна особлива, якій, на жаль, дуже мало приділяється уваги за шкільною партою. Це – Закон Божий – наука віри і пізнання Бога.

Її людина більше опановує у храмі Божому, який по слову святих отців є «школою благочестя». Це те найголовніше, що треба осягнути людині, про що Христос Господь сказав: «Єдине ж є на потребу» (Лк.10.42). Екзамен з цієї науки ми складаємо кожним своїм вчинком протягом всього життя, а оцінка за нього буде виставлена на страшному суді.

Будемо ж, дорога молодь, з усією відповідальністю перед людьми і перед Богом розпочинати новий навчальний рік. Хай опановувані нами знання і вміння послужать нам у житті для високої мети –  служіння Богу і людям. Амінь.

Прот. Сергій Дембовський,

настоятель храму Трьох Святителів, м. Луцьк

Вас може зацікавити

Про недійсність хіротоній українських розкольників і неканонічність «Православної церкви України»

Редактор Головний

Проповідь у неділю перед Різдвом Христовим, святих отців

Редактор Головний

Проповідь у день свята Воздвиження Хреста Господнього

Редактор Головний