Подвижник усе своє життя проводить у молитві. Але однієϊ молитви виявляється замало, щоб перемогти ворога. Преподобний Єфрем говорить, що потрібний ще й піст, «тому що без посту й молитви ніхто не може перемогти лукавого». Таким чином, ці дві чесноти з’єднані воєдино. За допомогою посту й молитви подвижник робиться рідним своєму Ангелу-хоронителеві, йому радіють і Господь наш Іісус Христос, і Ангели, і пророки, і апостоли, і мученики, і всі святі.
“БЕЗ ПОСТУ Й МОЛИТВИ НІХТО НЕ МОЖЕ ПЕРЕМОГТИ ЛУКАВОГО”, – ПРЕПОДОБНИЙ ЄФРЕМ СИРІН
Преподобний Єфрем закликаε усіх бути ревними в пості, щоб разом з пісниками та благословенними праведниками зійти на Небо й «бути причасником на вечері блаженств».Преподобний пише: «Піст є справа доброчесна й богоугодна. Піст — колісниця, яка підносить на небо. Піст народжує пророків, умудряє законодавців. Піст — добра охорона для душі, надійний служитель тілу. Піст — зброя хоробрим, училище подвижників. Піст відвертає спокуси, помазуε на подвиг благочестя; він супутник трезвіння, причина цнотливості. Піст —мужність у брані. Піст угашав силу вогненну. Піст загороджував вуста левам. Піст підносить молитву до неба. Піст — матір здоров’я. Піст — наставник юності, окраса старців, добрий супутник мандрівників. Утих, які постують, тіло чесне й душа дорогоцінна. Піст упокоів Лазаря в надрах Авраамових. Тому «злюбимо його й ми, — умовляє преподобний, — щоб і нас прийняло лоно Авраамове. Будемо уникати розкошів і супроводжуваного гучним сміхом пияцтва — ціеї матері блуду. Пияцтво не приймає Господа. Пияцтво віддаляє від нас Духа Святого. Піст — благоустрій міста, благочинність торговища. Піст — мир в оселях. Піст — піклувальник і охоронець дівоцтва. Піст — шлях до покаяння. Піст — причина сліз. Піст не любить світу (світського), ні того, що у світі. Тому не будемо сумувати, коли постимо, тому що Ангели в кожній церкві записують тих, які постують. Піст не допускає злопам’ятності. Аті, що збирають у пам’яті свої прикрості, і скоєне проти них зло, хоча, з виду, моляться й постують, подібні до людей, які почерпають воду й вливають її урозбиту діжку. Піст — це меч, що ніколи не притуплюеться» .
Проте не всякий піст, говорить святий Єфрем, угодний Богові. Так, «надмірно простягнутий» піст негожий, тому що він робить подвижника неспроможним і нездатним до діяльності. Також, якщо «хтось, постуючи, ненавидить брата свого, той перед Богом такий саме як і той, що віддається обжерливості, тому що він сповнений неправди й ненависті, і втратив любов нашого Господа. Хто постує і гнівається, і має у серці своєму ворожнечу, той ненавидить Бога, і спасіння далеке від нього». Хто в серці мае «облудність, ненависть та осуд, той нехай очистить спочатку душу свою, і тоді вже приходить і постує, і молиться», тому що подвижник має бути в мирі з усіма і зробитися «досконалим у любові й сподіванні віри».
