П’ятниця, 4 Жовтень, 2024
Проповіді

Проповідь у Велику суботу

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь!

Ось завершується свята Страстна седмиця, під час якої Свята Церква молитовно згадує усі події останніх днів земного життя Господа нашого Іісуса Христа. Віруючі разом з своїм Господом  день за днем переживають доленосні для усього людства події.

Святе Євангеліє день за днем повіствує нам події того часу, коли наш Спаситель ходив по Землі. У понеділок християнам пропонується пригадати притчу про смоківницю, котру Христос прокляв за те, що вона не приносила плоду, тож з цієї притчі людям варто взяти те, що слід самим намагатись принести плоди покаяння і добрих справ.

У вівторок Христос у Святому Євангелії говорить нам притчу про десять мудрих і десять немудрих дів, котрі чекали жениха. З цієї притчі ми повинні навчитися бути готовими до зустрічі зі своїм Господом, також у цей день Св. Євангеліє нагадує нам про Страшний суд Божий, на якому будуть судитися і живі, і мертві.

У середу Церква згадує євангельські події, коли у Віфанії блудниця умила ноги Спасителя нашого і намастила дорогим миром, таким чином приготувавши Христа до погребіння. У цей день відбулася найстрашніша зрада людства, – учень продав Учителя. Іуда продав Господа за тридцять срібняків.

У четвер в усіх храмах звершується Божественна Літургія, як спомин про Тайну Вечерю, яку звершив Іісус Христос, піднісши Чашу і Хліб своїм учням і заповів: «Це творіть на мій спомин» ( Лк.22:19) .

У п’ятницю людство розпинало того, Котрий воскресив дочку Яіра, зцілив десять прокажених, перетворив воду на вино, давав їсти манну в пустелі. Піснеспіви Великої П’ятниці не можуть залишити байдужою жодну християнську душу. «Жахайся, бійся небо, нехай подвигнуться недра землі», – співається в ірмосі канону. Ми не можемо в цей день не співстраждати з Христом, який боляче вмирав на хресті. Ми не можемо залишатися байдужими до страждань Богородиці, яка втрачала в цей час свого Єдинородного Сина. У цей день Господь звершив свою Спасительну Місію, – пролив свою Пречисту Кров на Хресті «за тих, хто вірує в нього і буде мати життя вічне» (Ін. 3:16).

Безліч людей було при розп’яті Іісуса Христа, історія не згадує імена цих людей. Лише Пречиста Матір і улюблений учень Іоан Богослов залишились до кінця зі своїм Господом. Коли Христос помер на Хресті, то всі злякались і повтікали, як повіствує Святе Євангеліє, «страху ради іудейського» (Ів. 19:38). І лише один чоловік на ймення Йосиф, наважився йти до Пилата і просити тіло Іісуса для поховання.

У піснеспівах Великої Суботи чуємо імена благочестивих Іосифа та Никодима, яких Свята Церква прославляє за їх сміливість та вірне служіння своєму Учителю і Господу.

Велика Субота! Який це неповторний день в житті християнина! Лише один день відділяє нас від величного і радісного дня – Воскресіння Христового. У п’ятницю після обіду або ж в суботу рано-вранці, коли лише світає, у православних храмах звершується Чин погребіння Святої Плащаниці, в яку був загорнутий наш Господь. Ми оплакуємо смерть свого Спасителя. Приносимо Йому свої сльози каяття, приносимо Йому своє щире серце. Плащаницю прийнято прикрашати живими квітами, тому що Бог не є Бог мертвих – А Бог живих. Під час Єрусалимської утрені відбувається чин погребіння. Священик читає поховальні тропарі, а хор на розспів виконує псалми пророка Давида з 17 кафізми. Усі віруючі стоять з запаленими свічами, як символ нашої живої віри і відданості своєму Господу. На закінчення Утрені священик обносить Святу Плащаницю довкола храму. Так завершується Чин Погребіння Господнього.

Настає час величного дійства – Божественної Літургії. Замість Херувимської пісні хор виконує піснеспів «Нехай мовчить всяка плоть людська і нехай стоїть зі страхом і трепетом». Свята Церква закликає нас мовчки зі страхом і трепетом у молитві переживати цей день. Замість звичного для нас на Літургії піснеспіву «Достойно є», ми чуємо печальне і водночас обнадійливе – «Не ридай мене Мати, бачачи у гробі, …. востану і прославлюся». Під час читання Апостола духовенство, клір і храм знімають темні великопісні одежі, переоблачаються в радісний білий колір, колір Воскресіння.

Ще сумно, ще не розвіялась печаль Страсного тижня, але серце вже тріпоче в передчутті радісної і світлої події Воскресіння Христового.

Ця Субота – Преблагословенна, сповіщає нам Свята Церква у богослужбових текстах – «В ній бо Христос заснувши, воскресне тридневний». На завершення Божественної Літургії вірним благословляють хліби й вино, щоби підкріпилися ті, хто вже не буде виходити з храму аж до Пасхальної Заутрені, слухаючи Діяння святих Апостолів, які читаються перед Святою Плащаницею.

Весь Всесвіт завмер в очікуванні Благодатного Вогню, що з року в рік сходить в Єрусалимському храмі. Господи, ми віримо що і цьогоріч у такий непростий для свого християнства час Ти зішлеш Свою милість на нас грішних.

Сподоби, Господи, у день цей без гріха сохранитися нам. Сподоби нас, Господи, побачити Світле Твоє Воскресіння.

Прот. Анатолій Ткачук,

настоятель Свято-Стефанівського храму смт. Торчин

(Білостоцький благочинний округ) 

Вас може зацікавити

Проповідь у неділю 6-у після Пасхи, про сліпого

Редактор Головний

Проповідь у неділю четверту після П’ятидесятниці

Редактор Головний

Проповідь у неділю про митаря і фарисея

Редактор Головний