Во ім‘я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Дорогі брати та сестри! Ось ми з вами вступили в подвиг Великого спасительного посту, котрий встановлений Церквою в наслідування прикладу Самого Господа Іісуса Христа, тому що заради нашого спасіння Він постився сорок днів, не споживаючи у цей час ніякої їжі і пиття. Так і нам, Його послідовникам, Свята Церка строго заповідувала хранити піст тілесний і духовний протягом сорока днів. Тому ці дні називаються Святою Великою Чотиридесятницею.
Увесь склад богослужіння цього періоду далекий від урочистості, чутні лише рідкісні удари дзвону, що кличуть до покаяння; та постові піснеспіви, які намагаються пробудити нашу совість і вселити в нас бажання до виправлення. Подібно до того, як навесні звірі, птахи та дерева скидають із себе старий покров і зодягаються в нове чудове вбрання, так і ми повинні у ці святі дні очистити себе, зняти з наших душ брудні одежі гріха –постом, молитвою та покаянням –і зодягнути наші душі в чисті одежі, які угодні Богові.
Древні християни, вступаючи в подвиг цього посту, з особливим трепетом і любов‘ю чекали цих днів, намагаючись очистити себе від усякого гріха. Господь, прийшовши на землю, приніс нам великий дар – покаяння, який дає нам можливість вернутися до Бога, подібно блудному сину. Покаяння неможливе без сповіді. Однак і сповідь без покаяння не може бути. Коли людина кається і починає відчувати тягар гріха, який тяготить її душу, вона має можливість визволитись від нього. Допомогти їй у цьому може тільки Христос, який дарував Свою Благодать апостолам і їх приємникам. Тому людина, коли йде на сповідь до священика, має не тільки покаятися у своїх гріхах, але й стати на боротьбу з гріхом.
По мірі нашого виправлення ми відчуємл, як тягар минулого все менше сковує нашу душу. Господь прощає сповідані наші гріхи, але ми розуміємо, що страсті наші зостаються, тому ми повинні повстати проти них. Тоді піст, молитва, стримання принесуть нам спокій та радість. Якщо ж будемо падати і опускати руки – в нашому серці поселиться нестерпний сум та біль. Пам‘ятаймо, що гріх приносить насолоду лише спочатку, а от в кінці віддає гіркотою, однак, говорячи про покаяння, варто зауважити, що відбувається все навпаки в порівнянні з гріхом, і в кінцевому результаті покаяння приносить невимовну радість. Ось чому першими словами Христа були: “покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне“.
Піст – це той час, коли ми повинні угодити Богу і повернути Його милість. Святитель Василій Великий говорить: «поелику мы не постились,то изринуты из рая.Потому будем постится, чтобы снова взойти в рай». Не забуваймо, що піст не можна зводити тільки до того, щоб не їсти м‘яса, риби та інших молочних продуктів. Не можна піст порівнювати із звичайним голодуванням чи дієтою. Такий піст не принесе нам абсолютно ніякої користі, не можна зміст посту зводити тільки до тілесного стримання від їжі, залишаючи без уваги духовну його частину.Тому Церква наголошує: «постяшеся братие телесно, постимся и духовне».
І так, хочеш поститися воістину? Стримай перш за все свій язик від будь-якого слова даремного і гнилого, тоді зможеш обуздати і все тіло (Іак.3.2-18).
Хочеш ти поститися постом «приятным, благоугодним Господеви»? Залиш з їжею всяку ненависть, образу, ропіт, гнів, заздрість і всяку неправду, і стань для всіх тихим, лагідним, смиренним, прояви любов і милосердя до ближніх твоїх. Дивись уважно навколо себе: чим можеш послужити во ім‘я Господа ближнім своїм.
Якщо будеш поститися, то постися так, як повелів Христос, щоб тобі не понести даремних трудів і не втратити нагороди своєї. Ти постишся, прости, щоб і тобі отримати прощення, залиш брату твоєму провину, щоб і тобі отримати відпущення.
Будь милостивий, щоб і самому заслужити помилування. Тому, вступаючи у благословенні Богом дні Великого посту, постараймося не змарнувати ці спасительні дні, почнімо час посту, настановивши себе на подвиги духовні, очистімо душу, очистімо тіло, стримуймося, як у їжі, і від усяких пристрастей, задовільняймо дух добрими ділами, примножуючи їх з любов‘ю, щоб сподобитися нам усім дочекати славного Воскресіння Христового в духовній радості. Амінь.
Протоієрей Анотолій Деречей,
настоятель Різдво-Богородичного храму с.Видерта
(Олексіївський благочинний округ)
