Во імя Отця, і Сина, і Святого Духа.
У сьогоднішній день, браття і сестри, відзначаємо неділю Торжества Православ’я. Пройшовши перший тиждень Святої Чотиридесятниці, Церква сповіщає нам, відкриває особливий образ життя християнина – піст і молитву. Саме посиленою молитвою і постом, пройшовши неділю, Церква іменує Неділю Торжества, Неділю Православ’я, яка саме звершує деякі підсумки нашого духовного життя у цьому світі.
Хотілося б в сьогоднішній день торкнутися історичного моменту, коли саме було встановлено святкування дня Торжества Православ’я. У дев’ятому столітті, а точніше у 842 році при імператриці Феодорі Благочестивій і святому Патріарху Мефодію Константинопольському була проголошена остаточна перемога над єрессю іконоборства, яка тривала більше ста років. Ця єресь підривала фундамент сповідництва та віри православних християн в Боговтілення, в пришестя в цей світ Сина Божого. Так як Бог є Дух, родившись від Діви Марії, Він втілився, став видимим для нас з фізичної точки зору.
Догмат іконовшанування тісно пов’язаний з цілою системою християнської догматики, і перемога над іконоборством була не тільки перемогою Святої Церкви на користь благочестивого звичаю іконошанування, а саме перемогою Православ’я, тобто Торжества над єресью та іншими лживими віровченнями, які з’являлися з Церкви і йшли на Церкву, щоб перемогти ЇЇ. Оскільки Церква до часу перемоги над іконоборством, у боротьбі з іншими єресями остаточно з’ясувала і встановила в правилах семи Вселенських Соборів православні християнські настанови, нині ми святкуємо подію, яка називається не торжеством іконопочитання, а Торжеством Православ’я.
Це не означає, що починаючи з дев’ятого століття не появлялися інші єресі, а значить, що всі наступні єресі, скільки б їх не було, знаходять собі осудження та заперечення в правилах семи Вселенських Соборів.
Перемога Православ’я в самій грецькій церкві спочатку була відзначена в перший тиждень Великого Посту, і таким чином започаткування святкування дня Торжества Православ’я є історичним. Разом з цим, Свята Церква торжеством цього дня має на увазі дати велику втіху тим, хто знаходиться в вірі та благочесті, подвизі поста, бачачи в цьому доказ живого спілкування їх по вірі і житті з Нею, знаходячи в цьому основу для молитвенного заступництва за них перед Богом.
Ось, браття і сестри, це те, що стосується історичного моменту, коли з’явився цей день, який називається днем Торжества Православної Віри.
А в чому ж для нас, християн 21-го століття є Торжество Православної Віри? В терпінні і в любові. Згадаймо слова апостола Павла, який каже: “Нас вважають мертвими, а ми живі; Нас карають, а ми не вмираємо; Нас ображають, а ми радіємо; Ми бідні, а багатьох обдаровуємо; Ми нічого немаємо, а всім володіємо” ( 2 Кор. 6,9-10). Так Церква терпінням, любов’ю перемагала усі негаразди, розколи, єресі, дивлячись на взірець віри, терпіння і любові Того, Хто звершує наше спасіння, – на Іісуса Христа.
протоієрей Валерій Пилипчук,
благочинний Горохівського округу
