«Ангели, входження Пречистої побачивши, здивувалися», – прославляє сьогодні свята Церква своїм Богослужінням на честь входження в храм Пречистої Діви Марії.
Дорогі браття й сестри! Кожним церковним богослужінням ми засвідчуємо світові про непорушний союз Церкви, Церкви небесної з Церквою земною. Основу цього союзу ніхто не в змозі похитнути, бо він стоїть на камені віри — Христі. Саме тому і торжествує, і радіє, і тріумфує свята Церква, закликаючи своїх духовних чад розділити з нею це небесне торжество. Через богослужіння ми стаємо реальними учасниками згадуваної події. «Кожне християнське свято — це не тільки спомин чогось, що відбулося давно і відійшло назавжди. Кожна подія, яку святкує Церква,— це подія сьогоднішнього дня, подія завжди жива та дійова, і тому — повчальна і спасенна» . Богослужіння — це зустріч з Христом, Божою Матір’ю та всіма святими. Зустріч завжди жадана й необхідна для душі, бо є джерелом нашого духовного існування.
Головним мотивом богослужіння нинішнього свята є чистота, святість, радість. Церква закликає нас до духовної радості, бо радіють ангели, споглядаючи входження Богоотроковиці у Святая Святих. Радіють і дивуються небожителі, закликаючи і нас наслідувати їх.
Богослужіння на свято Введення Діви Марії — прекрасний гімн Божій Матері й храму Божому, де сформувалася моральна чистота й святість Преблагословенної Діви Марії. Тому Діва Марія стала «честнішою і славнішою горніх воїнств».
«Коли б хто спитав мене,— говорить блаженний Ієронім,— як проводила час юності Пресвята Діва відповів би: це відомо Самому Бог та архангелові Гавриїлу, невідступному хранителю її».
Але церковне передання зберегло для нас деякі відомості про цей період життя Пресвятої Діви. На дев’ятому році життя Пресвятої Богоотроковиці помер її старий батько, праведний Іоаким. Це була перша скорбота, яку зазнала Діва Марія. Через деякий час померла і її мати, праведна Анна. Залишившись без батьків, Богоотроковиця ще сильніше приліпилася до Бога, її любов стала повною і всеосяжною. Живучи в храмі, розмовляючи в молитвах з Богом, Марія дала обітницю дівоцтва. Будучи посвяченою батьками Богові, Вона вирішила зовсім зректися світу та його радощів, щоб повністю належати Єдиному Богові. Діва Марія вирішила остаточно підкорити свою волю волі Божій. Вона усвідомлювала, що на землі існує Єдине Джерело всіх радощів — Господь Бог.
«Щоб стати Матір’ю Сина Божого, Вона повинна була вільно відкриті Своє серце благодаті, добровільно вийти зі світу гріха й смерті, відмовитися від земних прихильностей і добровільно обрати для себе чужий свідомості старозавітного людства шлях Приснодівства і всім серцем слідувати голосу Божому». Який закликав її устами пророка Давида: «Слухай, Дочко, і дивись, і нахили вухо Твоє, і забудь народ Твій, і дім батька Твого», і тільки тоді «зажадає Цар краси Твоєї» (Пс. 44, 11 — 12).
«Бо Співвічний і Незмінний Образ благості Превишнього Отця, Передвічне, Надприродне і Преблаге Слово, з невимовного людинолюбства і співчуття до нас. зволівши прийняти на Себе образ наш, щоб з пекла найпекельнішого відізвати наше єство до Себе…— для всього цього знаходить найдобрішу Служительку, Приснодіву, Котру ми прославляємо і чудесне Введення Якої у храм — у Святая святих нині празднуємо. ЇЇ перше віків Бог призначає до спасіння і прикликання роду нашого».
Дорогі браття й сестри! Який моральний урок слід нам здобути з цього великого й радісного свята? Моральне значення цього свята вельми глибоке й важливе, оскільки воно вимірюється тим значенням, яке має для людства Божа Матір.
Богообрана Отроковиця стала нев’янучою запашною Квіткою, Котру зростила нам старозавітна Церква. З цього виходить, яке значення в справі виховання має храм Божий.
Храм — це оселя небесного Отця, храм — це дім Божий. Храм є джерелом духовної благості й чистоти, училище духовного знання. Тому й зрозуміло, з яким благоговінням ставилися до храму наші предки.
Свята Церква нинішньою відправою закликає нас радіти радістю духовною, бо наближається велике торжество, всесвітня слава, коли ми із захопленням зможемо вигукнути: «Христос народжується, славте, Христос з небес, зустрічайте».
Богоотроковиця стала втіленням усіх старозавітних прообразів. «Тебе пророки проповідували як ківот святині, Чистая, як кадильницю золоту, і свішник, і трапезу: і ми, як Боговмістиму скінію, оспівуємо Тебе» (6-й тропар 2-го канону 3-ї пісні).
Дорогі браття й сестри! Матір Божа є наша скора Помічниця і Молитвениця. Вона є упованням у наших скорботах, хворобах та нестатках. Матір Божа вказала нам шлях, який веде нас до Бога. Хто йде цим шляхом, той визволить себе від спокус і падінь..
«Предстательство християн непостидне, заступництво перед Творцем непорушне, не знехтуй грішних благань гласи, але попередь, як Благая, на поміч нас, що вірно кличуть Тебе; ускори на молитву: і поспіши на благання, предстательствуючи присно, Богородице, шануючих Тебе» (7-й кондак, глас 6).
Дорогі браття та сестри! У це величне свято бажаю, щоб Діва Марія увійшла у наші серця, щоб сповнила нас своєю любов’ю і миром. Щоб ми відчули її заступництво й покров. Нехай Діва Марія оберігає наших українських воїнів і посилає їм силу та підтримку, щоб вони живими і з перемогою поверталися додому. Пресвята Богородице! Помагай нам! Амінь.
прот. Олександр Богданов,
настоятель храму Волинської ікони Божої Матері, м. Луцьк
(Благочинний Луцького центрального округу)
