Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
У часи проповіді Христа на нашій Землі слова Сина Божого розходилися поміж людей. Звістки про чудеса, які звершував Спаситель Світу, миттю ширилися усією Вселенною. Дізнався про Христа і сирійський правитель міста Едесса цар Авгар.
Він увірував у Христа, як у Сина Божого та прислав у Палестину свого живописця Ананію. Той приніс листа, у якому Авгар просив прийти і зцілити його від страшної хвороби – прокази.
З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Вчителя. Ананія прийшов до Єрусалиму і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через великий натовп людей, що слухали проповідь Спасителя. Тоді став на високому камені і спробував здалека написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося.
Спаситель Сам покликав його, назвавши на ім’я, і передав для Авгаря короткий лист, в якому, підлестившись віру правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази і повчання для спасіння. Потім Господь попросив принести воду і убрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, та на ньому відбився Його Божественний Лик. Убрус і лист Спасителя Ананія приніс в Едесси.
З благоговінням прийняв Авгар святиню й отримав зцілення; лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним став апостол від 70-ти святий Фадей (пам’ять 21 серпня), який проповідував Євангеліє і хрестив Авгара та всіх жителів Едесси. Написавши на Нерукотворному Образі слова “Христе Боже, всякий, уповая на Тебя, не постыдится”, Авгар прикрасив його і встановив у ніші над міськими воротами.
Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один з правнуків Авгара, що правив Едессою, впав в ідолопоклонство. Він вирішив зняти Образ з міської стіни. Господь звелів у видінні Едеському єпископу сховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду і заклав глиняною дошкою і цеглою.
Минуло багато років, і жителі забули про святиню. Але ось, коли в 545 році перський цар Хозрой I обложив Едесси і положення міста здавалося безнадійним, єпископу Евлавію з’явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати з замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ, перед яким горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення.
Після хресного ходу з Нерукотворним Образом стінами міста перське військо відступило. У 630 році Едессою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу.
У 944 році імператор Костянтин Багрянородний (912-959) побажав перенести Образ в тодішню столицю Православ’я і викупив його в еміра – правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгару, були перенесені духовенством у Константинополь. 16 серпня Образ Спасителя був поставлений у Фароській церкві Пресвятої Богородиці.
Нерукотворний Образ Спасителя особливо шанований і в нашому народі. Кожного разу, коли люди приходять до цього Образу із вірою, обов’язково отримують розраду своїх життєвих проблем. Також Господь у чуді Нерукотворного Образу підтверджує свої ж слова «Тільки Віруй».
прот. Володимир Літвенчук,
настоятель Свято-Благовіщенського храму м. Луцьк