В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми звершуємо святкування на честь одної із найбільш шанованих у християнському світі ікон Божої Матері – «Володимирської», яка має ще й іншу назву – «Вишгородська».
За життя Пресвятої Богородиці, як свідчить Передання, святий апостол і євангеліст Лука, на дошці зі столу, за яким звершувалася трапеза з Її возлюбленим Сином Іісусом Христом і Йосипом, написав образ Божої Матері з Предвічним Немовлям на руках. І коли святий апостол Лука показав написаний ним образ Богородиці, Вона сказала: «Нехай буде благодать Сина Мого та Моя з цією іконою на всі віки земного буття».
До IV століття ікона знаходилася в Єрусалимі. В 450 році при імператорі Феодосії Молодшому була перенесена в Константинополь. В 1131 році Патріарх Лука Хризоверг подарував цю святиню в Київ святому князеві Мстиславу. Вона посіла головне місце у Вишгороді в Дівочому Богородичному монастирі, яка через це отримала назву Вишгородської Богородиці
Від самого початку приходу на нашу землю ікона прославилася чудесами. Непростий історичний і довгий шлях пройшла святиня із Вишгорода, подорожуючи різними містами Київської Русі. В 1155 році син Юрія Долгорукого Андрій Боголюбський, переходячи на Північ, взяв із собою ікону Божої Матері. Спочатку князь Андрій Боголюбський вивіз її до своєї резиденції в селі Боголюбово, а пізніше – до Володимира – на – Клязьмі, де вона стала головною святинею збудованого цим князем Успенського собору. Звідси і стали називати ікону – «Володимирська». В 1237 році була перенесена в Москву, де вона перебуває і сьогодні. В історичних довідках повідомляється про те що, саме заступництвом Божої Матері, через Її святу ікону, відбулося в 1480 році повалення ординського ярма над Московською державою в ході «стояння» на річці Угрі.
Ось уже протягом двадцяти століть Пресвята Богородиця є Джерелом Божого милосердя і заступництва перед Богом для всього роду людського. Її чудотворні ікони з древніх часів спасають людей від неминучої загибелі. Матір Божа – необмежена місцем чи країною. Копії цієї ікони по всьому світові. І у молитві перед цим образом звершуються чудеса постійно. Хто «взирає» на ікону із вірою до Богородиці, приймає її чудесну дію. Ми звертаємося молитовно до Богородиці словами: «Пресвята Богородице спаси нас!» Святий апостол Павло не був Спасителем, але говорив про себе так: «для всіх я зробився всім, щоб спасти по крайній мірі деяких» (1 Кор.9:22); і Тимофію він писав: «Вникай в себе і вчення…бо так чинячи, і себе спасеш і тих, хто слухає тебе» (1 Тим.4:16). Якщо апостоли могли спасати інших, тобто допомагати їх спасінню, то тим більше може зробити Божа Матір. Тому ми взиваємо до Неї: «Пресвята Богородице спаси нас!».
Отже, вшановуючи «Володимирську» ікону Божої Матері будемо молитися і просити постійно, щоб Пресвята Богородиця ніколи не залишала нас немічних, було заступницею в життєвих випробуваннях, допомогла досягти тихої пристані Царства Божого. Вона показує нам шлях до нашого вдосконалення і святості. Найбільша її радість від того, коли ми будемо виконувати слова Сина її, а нашого Господа Іісуса Христа. Амінь.
Прот. Віталій Катеринчук,
настоятель Різдво-Богородичного храму,
с. Топільне
(Рожищенський благочинний округ)
