В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри! Сьогодні ми святкуємо Обрізання Господнє, яке, по Старозавітньому Закону, відбувалося на восьмий день, коли немовляті давали ім’я. Євангеліст Лука пише: «А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Немовля, дали Йому ім’я Іісус, наречене Ангелом до зачаття Його в утробі» (Лук.2:21). Син Божий отримав ім’я Іісус, що означало «Спаситель». Це ім’я було сповіщене архангелом Гавриїлом Діві Марії в день Благовіщення.
Обрізання було досить болісним, але Христос перетерпів і його. В одному з піснеспівів ми чуємо такі слова: «Спас зійшов до роду людського, приймає сповиття пеленами, не цураючись плотського обрізання». Христос, будучи Законодателем, приймає все, що було написане в Законі. Син Божий підкоряється цьому Закону по Своєму глибокому смиренню та являє образ послуху. З перших днів після Свого народження по плоті Господь вказує нам, що Він пройде шляхом послуху.
Апостол Павло називає Христа новим Адамом. Перший Адам не послухався Бога, переступивши лише одну заповідь. Саме це й призвело до його падіння, втрати раю та вічного блаженства. Новий Адам (Христос), навпаки, виконує всі заповіді через послух Отцю Небесному. І саме тому Христос спас рід людський, бо, за словами апостола Павла, «принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік; смирив Себе, був слухняним аж до смерті, і смерті хресної» (Фил. 2:7,8).
Господь дав нам приклад послуху. Наслідуючи Його, ми повинні бути слухняними Богу. Щоразу, виконуючи будь-яку заповідь, ми уподібнюємося нашому Спасителю. Це не завжди буває легким, бо наша гріховна воля противиться волі Божій. Апостол Павло говорить: «Бо знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добре; бо бажання добра є в мені, але щоб зробити його, того не знаходжу. Доброго, якого хочу, не роблю, а зле, якого не хочу, роблю. Якщо ж роблю те, чого не хочу, вже не я роблю те, а гріх, що живе в мені» (Рим. 7:18-20).
Господь не вимагає від нас сліпого послуху; Він хоче, щоб ми свідомо вибирали волю Божу і підкорялися їй. Цей вибір буває складним, інколи він йде всупереч з нашими звичками, нашим «я», нашим егоїзмом. Цей вибір є, свого роду, нерукотворним обрізанням, коли ми відсікаємо свою гріховну волю і підкоряємося волі Божій.
Тому в день Обрізання Господнього наслідуймо приклад Маленького Іісуса Христа, Який від пелюшок і до Хреста та Воскресіння був слухняний Небесному Отцю. Амінь.
Свящ. Михайло Бляхарчук,
настоятель храму Святого рівноапостольного князя Володимира
с. Гірка Полонка
(Княгининівський благочинний округ)
