Понеділок, 6 Грудень, 2021
Всі новини Проповіді

Проповідь у день пам’яті святого апостола і євангеліста Луки

Апостол і євангеліст Лука, за переданням, був родом з Антіохії Сирійської. З юних літ присвятив себе науці. Вивчивши іудейський закон, він навчився також лікарській справі та познайомився з грецькою філософією, чудово знав грецьку та єгипетську мови. Сам Лука був лікарем. Мав дружину та двох дітей, які рано померли від віспи. З Антіохії Лука прийшов до Єрусалиму, де вперше побачив та почув Іісуса Христа. Господь причислив святого апостола до числа 70-ти апостолів.

У день Воскресіння Христового Лука з іншим апостолом, Клеопою, йшли до селища Еммаус, що поблизу Єрусалиму. У цей час наблизився до них Сам Воскреслий Іісус. Але їхні очі були утримані, і вони не впізнали Його. Господь запитав, про що вони розмовляють і чому такі сумні. Лука та Клеопа з душевною тугою розповіли про вільні страждання та хресну смерть їхнього Учителя. І тільки коли Христос, лежачи з Лукою та Клеопою за вечірньою трапезою, взявши хліб, благословив його, переломив і подав їм, тоді розплющились у них очі, і вони впізнали Його. Але Ісус став невидимим для них. Тут полум’я божественної любові, приховане досі в серці Луки, вилилося його словами: «Чи не горіло в нас серце наше, коли Він говорив нам на дорозі, і коли пояснював нам Писання?»( Лк 24:32 ) І, вставши того ж часу, Лука та Клеопа повернулися до Єрусалиму і розповіли одинадцяти апостолам про явлення їм на шляху воскреслого Господа. Під час цієї розповіді у світлиці, де вони зібралися, з’явився сам Христос. (Лк. 24:13-49).

Після Вознесіння Господнього на небо Лука прийняв з іншими апостолами благодать Святого Духа, що зійшла на них у вигляді вогняних язиків. Коли ж після вбивства першомученика Стефана настало гоніння на християн, і апостоли, крім деяких, залишили Єрусалим, щоб проповідувати Євангеліє в інших країнах, то і Лука вирушив на свою батьківщину, в Антіохію.

За переданням, апостол Лука був також іконописцем, який першим написав образ Пресвятої Богородиці з Богонемовлям на руках. Передання говорить про те, що коли він приніс цю ікону Пресвятій Богородиці, то Вона благословила його працю і сказала, що відтепер кожен, хто звертатиметься до Неї з молитвою перед Її образом, отримає допомогу та втіху. До нас не дійшло жодної ікони, написаної апостолом Лукою, проте прийнято вважати, що Володимирська, Ченстоховська та Кікська ікони Божої Матері подібні первообразу, створеного святим апостолом Лукою. Крім того, існує думка, що він написав також першу ікону первоверховних апостолів Петра та Павла.

Сам апостол Лука на іконах нерідко зображається сидячим перед Пресвятою Богородицею з пензлем в руках пишучи Її образ, а за його спиною стоїть Ангел, який допомагає іконописцеві.

Коли апостол Павло прийняв віру Христову, Лука став його невід’ємним спутником і співробітником у справі проповіді слова Господнього серед язичників. Апостол Павло дуже любив Луку і у своїх посланнях називав його братом, возлюбленим лікарем. І апостол Лука любив усім серцем Павла і шанував як вчителя та батька. Із усіх учнів первоверховного апостола, він один був із ним під час передсмертного ув’язнення, про що писав звідти сам Павло до Тимофія: «Я вже стаю жертвою, і час мого відходу настав. Бо Дімас залишив мене, полюбивши нинішній вік, і пішов у Фессалоніку, Кріскент у Галатію, Тіт у Далматію; один Лука зі мною». (2 Тим. 4:6-10). Можливо, Лука своїм лікарським вмінням полегшував хвороби апостола Павла, який страждав, за переданням, на сильний головний біль, слабкість зору та інші тілесні недуги.

Після мученицької кончини первоверховних апостолів Петра та Павла, святий Лука залишив Рим і з проповіддю пройшов Ахайю, Лівію, Єгипет та Фіваїду.

Святий апостол Лука є автором двох книг, що увійшли до складу Нового Завіту. Це Святе Євангеліє та Діяння Святих Апостолів. У своєму Євангелії святий Лука багато розповідає про Різдво Іісуса Христа, а також про ранні роки Його земного життя, про що апостол писав, за переданням, зі слів самої Пресвятої Богородиці. Крім того, головною метою євангельського оповідання є та думка, що християнське вчення має всесвітнє значення, і спасіння, здійснене Господом, поширюється на все людство. Жертовне значення служіння Спасителя, підкреслене в цьому Євангелії, послужило тому, що символом євангеліста став тілець, як образ жертви, яку Бог приносить за весь людський рід.

Лука написав також книгу Діянь Святих Апостолів у 62 – 63 роках у Римі. Книга Діянь, будучи продовженням Четвероєвангелія, розповідає про працю та подвиги святих апостолів після Вознесіння Господа нашого Іісуса Христа.

Вже в глибокій старості, апостол Лука, прийнявши упродовж свого життя багато страждань за Ім’я Христове, проповідував Євангеліє в грецькому місті Фівах, де заснував багато церков. Там, вилікувавши багатьох як від тілесних, так і душевних хвороб, нарешті прийняв мученицький вінець від ідолопоклонників. В часи правління імператора Доміціана був повішений на оливковому дереві.

Святому апостолу та євангелісту Луці моляться у різних недугах, але особливо при хворобі очей. Крім того, він є покровителем лікарів та іконописців, оскільки був за освітою лікарем і першим поклав початок доброї та гідної справи – писанню святих ікон на славу Божу, Богоматері та всіх Святих, на прикрасу святих церков і на спасіння віруючих, які благоговійно шанують ці святі ікони.

Дивлячись на подвиг житіє апостола і євангеліста Луки, кожен християнин повинен зрозуміти: Бог наділяє людину розумом і талантами не для розваги, марнотратства або тим більше для примноження зла та гордині. Багатьма талантами володів Апостол Лука і примноживши їх своєю працею, він присвятив їх Всевишньому Господу нашому Іісусу Христу. Як письменник він став духоносним євангелістом. Як художник він став засновником священного іконопису. Як лікар він полегшував хвороби страждаючого апостола Павла, а згодом зцілював тілесні та душевні недуги безлічі людей і нині продовжує лікувати тих, хто звертається до нього з теплою молитвою. Світлого Царства Небесного заслужив апостол Лука завдяки своїм талантам. Так наслідуємо і ми святому його прикладу, віддаючи всі свої сили та здібності на служіння Господу, щоб не принесли вони нам смерть замість спасіння. Амінь.

свящ. Михайло Чирук,
(Михнівський благочинний округ)

Вас може зацікавити

Проповідь у день пам’яті апостола Фоми

Редактор Головний

У день пам’яті вмч. Параскеви П’ятниці єпископ Афанасій відвідав Різдво-Богородичну парафію у с. Криничне

Редактор Головний

«Слово Предстоятеля»: Чи обов’язково для досягнення доброї мети терпіти скорботи?

Редактор Головний