Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Сьогодні Свята Церква вшановує пам’ять одного з дванадцяти апостолів, які першими були покликані Ісусом Христом на служіння Богу та Церкві.
Благовісники Христові, попри гоніння, переслідування, важкі подорожі та страждання, мали великий успіх проповіді Євангелія: “у всіх народах, починаючи від Єрусалима”.
Один із них – апостол Филип, був родом з м. Вивсаїди Галілейської, мав сім’ю та дітей, яких виховував у страху Божому. Навіть думки про хліб насушний та земні турботи, як пише Іоан Златоуст, не відволікали його від молитви, читання Святого Письма та очікування Месії. Як свідчить Священне Передання, коли св. пророк Іоан Предтеча вийшов на проповідь, Филип став його учнем. А через деякий час, після свого Хрещення на Іордані, Господь наш Ісус Христос зустрів Филипа та сказав йому: “Йди за Мною” (Ін. 1, 43). Филип без вагань покинув все і пішов за Сином Божим.
Після Вознесіння Господнього та зіслання Святого Духа на апостолів Филип проповідував Слово Боже спочатку в Галілеї, а потім в Малій Азії, Сирії та Греції. Окрилений благодаттю, даною від Господа, він підкріпляв проповідь свою чудесами. Своїми молитвами апостол Филип зціляв хворих і навіть воскрешав мертвих, а повчаннями навертав тисячі язичників до віри в Христа Спасителя. Його життя скінчилося мученицькою смертю, а святі мощі спочивають у Римі в храмі Дванадцяти апостолів.
Дорогі православні християни, ми бачимо, що тільки заклик Божий “йди за мною” був почутий Филипом, він покинув все та пішов за Христом і був вірним Йому до смерті.
Але не тільки одних апостолів покликав Господь. Він кличе кожного з нас і кличе постійно: “Прийдіть до Мене всі струджені і знеможені, і Я заспокою вас…” (Мф. 11,28). Чи чуємо ми заклик Господа, чи виконуємо Його заповіді, чи любимо ближнього, як самого себе?
Постараймося, щоб період Різдвяного (Филипового) посту був часом нашого духовного очищення та боротьби з гріхом заради спасіння душ для Царства Небесного. Амінь.
прот. Валентин Довмат,
клірик Свято-Іллінського храму, м. Луцьк
