-0.1 C
Lutsk
Середа, 11 Грудень, 2024
Проповіді

Проповідь Антонія, митрополита Сурозького, в неділю 4-ту після П’ятидесятниці

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Так часто доводиться чути від людей: я молюся, я прагну до Бога, я хочу зустрічі з Ним, – а разом з цим Він ніби залишається для мене далеким, немає у мене живого відчуття Його близькості…

Сьогоднішнє Євангеліє не засуджує таке ставлення, але мало б розкрити наше серце до чогось іншого. У людини, у сотника була нагальна потреба: його слуга помирав, лежав у хворобі. І він звернувся до Христа за допомогою. Христос йому відповів: Я до тебе прийду… І що ж відповів Йому сотник? – Ні! Не приходь! Я недостойний, щоб Ти увійшов під мій дах, – достатньо одного Твого слова, сказаного тут, щоб здоров’я і життя повернулися моєму слузі…

І Христос його поставив в приклад іншим людям: поставив в приклад цю дивну віру, яка йому дозволила сказати: не приходь, я цього не гідний, – досить мені Твого слова.

Як часто ми собі ставимо запитання: як жити? що робити? Якби тільки Господь, Спаситель Христос став переді мною, якби тільки Він мені сказав ось тепер: Роби так, роби інакше… – я би так і зробив, але Він мовчить…

Чи правда це? Ні, неправда! Він залишив нам Своє слово в святому Євангелії; там сказано все, що потрібно для того, щоб наше життя стало іншим, щоб воно перетворилося, щоб все в ньому стало новим, щоб шляхи наші стали шляхами Божими. Але ми чекаємо іншого одкровення, особистого: це сказано всім, це сказано на всі часи, а я хочу приватне слово, яке розв’язало б ось тепер, дивом, моє завдання… І цього слова ми не чуємо – тому що воно звучить на кожній сторінці Євангелія, але ми туди не звертаємося: Євангеліє я читав давно, Євангеліє я знаю; от якби було б мені нове слово, прийшов би Господь…

Як можна було б нам жити, чому тільки ми могли б навчитися, якби, як цей сотник, ми змогли сказати: нового одкровення, безпосереднього впливу я недостойний; з мене досить слова Божого – животворящого, яке розкриває нові шляхи… І тоді все було б. Тому навчімося, як Петро, ​​коли він побачив чудовий улов риби, сказати: Господи! Вийди з мого човна! Я недостойний, щоб Ти був зі мною!.. – Або як сотник: Ні! Твого слова досить…

Навчімося цьому послуху, цій вірі і цьому смиренню, і тоді все перед нами розкриється, і Бог стане для нас живим і близьким, і чудотворцем. Амінь.

Джерело

Вас може зацікавити

Проповідь у день пам’яті Всіх Святих, в землі Волинській Просіявших

Редактор Головний

Проповідь у четверту неділю Великого посту

Редактор Головний

Знищення смерті дає сенс і нашому існуванню, і різноманітному створінню Божому, і нашій любові

Редактор Головний