Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
У сьогоднішній день Свята Православна Церква вшановує пам’ять одного із апостолів, якого Господь обрав найпершим на це служіння і поставив в числі своїх учнів – Андрія Первозванного.
Святий Андрій перебував з Господом протягом усього Його спасительного служіння.
Вперше в євангелії ми дізнаємося про апостола Андрія від євангеліста Марка (1.16-20), де описано його покликання разом із братом Симоном, після вилову риби в Галілейському морі. Разом з іншими учнями, а саме Петром, Яковом та Іваном, він став свідком однієї з перших проповідей Христа Спасителя у синагозі, а також перших проявів Його Божественної сили.
Після Воскресіння Спасителя Андрій разом з іншими учнями сподобався зустрічей з Ним і був присутній на Єлеонській горі, коли Господь, вознісшись на небо, благословив їх на нелегке апостольське служіння.
Наш апостол був родом з Віфсаїди, і був братом первоверховного апостола Петра. Разом із братом він займався риболовством і не вирізнявся гарною освітою, чи то знанням іноземних мов. Та незважаючи на це Андрій відчував спрагу до святості і мудрості Божої, яких неможливо навчитися із книжок. Саме тому він стає одним із учнів Іоанна Хрестителя. Але слова Предтечі: “Ось Агнець Божий“, сказані про Ісуса Христа, змусили Андрія залишити свого попереднього вчителя і піти за Христом.
Потім Андрій покликав свого брата Симона, якого Господь пізніше назве Петром.
Спілкування апостола Андрія із Спасителем, яке ми чуємо в сьогоднішньому євангельському читанні, одне з найглибших за духовним змістом уривків євангелія.
Христос першим звертається до Андрія з простим, але разом з тим дуже багатозначним запитанням: “Чого шукаєш?” (Ін.1.38)
Духовні стосунки між Богом і людиною завжди в більшій мірі залежать від Господа, Який завжди робить перший крок нам на зустріч. За словами блаженного Августина: “Ми б не змогли навіть почати шукати Бога, якщо б Він вже давно не знайшов нас”.
Господь добре знав все це і наміри Андрія, та все ж перепитав його: “Чого шукаєш?” У нашому сьогоденні це запитання займає одне із перших місць. Людина нашого часу прагне до всього земного: одні люблять владу, інші – земні блага і багатства світу цього, треті дбають про кар’єру і власні амбіції.
А чого ж шукаємо ми? Апостол Андрій, даючи відповідь на це запитання, хотів бачити, де живе Господь (Ін.1.39).
От і ми, дорогі браття і сестри, повинні шукати правди Божої, яка визволить нас від гріхів, а не зробить нас їх рабами. Шукаймо свободи і щастя, які може дати тільки Господь Бог, шукаймо любові і Божественної краси, як найбільшої заповіді Божої. “Шукаймо Царства Божого і правди Його, а все інше приложиться вам” (Мф.6.31,33), – сказав Господь.
Згідно передання апостол Андрій проповідував на Тавричному півострові, потім по Дніпру піднявся на північ і дійшов до місця, де через деякий час було побудовано місто Київ. Тут він зупинився біля Київських гір на нічліг. Вставши вранці, він сказав тим, що були з ним, що на цих горах засяє благодадь Божа, і буде тут велике місто, і Бог спорудить багато церков. Піднявшись на гори, апостол благословив їх і поставив хрест.
Останнім містом, куди прийшов апостол Андрій, було місто Патри. Тут він зціляє від недуг багато людей, зокрема і шляхетну Максимілу, яка увірувала в Христа, і стала ученицею апостола.
Місцевий правитель Єгеат не повірив проповіді апостола і за його ревні переконання в вірі велів розіпнути його на хресті. Апостола Андрія прив’язали до хреста у вигляді букви “Х”, не вбиваючи цвяхів в руки й ноги, щоб він довше страждав. Висячи на хресті, апостол Андрій перебував в постійній молитві, а перед його смертю небесне світло осяяло хрест апостола і в цьому сяйві він відійшов у вічні обителі. Максиміла зняла з хреста тіло апостола і з благоговінням поховала його.
Мученицька смерть апостола Андрія Первозванного відбулася біля 62 року після Різдва Христового.
Тому, дай Боже, усім нам молитвами апостола Андрія Первозванного з надією на Бога наслідувати хороших рис мученика Христового. Просімо Господа, щоб допоміг нам здобути такі ж прекрасні якості, котрими Він наділив свого вірного учня і апостола Андрія. Амінь.
прот. Ростислав Павлович,
настоятель Свято-Михайлівської громади УПЦ
с.Чорниж (Колківське благочиння)
