-1.7 C
Lutsk
Вівторок, 7 Грудень, 2021
Творіння святих отців

Про три предмети не поспішай міркувати – актуальні поради Святителя Миколая Сербського

«Про три предмети не поспішай міркувати: про Бога, поки не утвердишся у вірі; про чужі гріхи, поки не згадаєш про свої; і про прийдешній день, поки не побачиш світанку».

“Господь дуже часто закриває від людей двері щастя примарного, в той час як двері у справжнє щастя він завжди тримає відкритими для всіх, хто тільки побажає увійти».

“Своїм вірним Господь завжди вчасно попускає страждання. Це-голос друга, який опівночі будить сплячого: пожежа!»

“Ту порожнечу, яка залишається в душі, коли в ній немає Бога, і увесь світ не може заповнити».

“Люди живі настільки, наскільки в них живе Бог. Бо тільки Бог-життя. Є живі і неживі, що залежить від міри Бога в них, міри життя, яку вони несуть в собі. Зі страхом кажу тобі: є неживі люди. Хоча недосвідченим вони здаються такими ж живими! “Вони ж існують! Хіба їх немає?”- запитаєш ти. Так, але і коли згасає багаття, дим ще довго витає над попелищем».

“Ах, брати мої, яка трагедія в страху людини перед величезними вершинами і бездонними глибинами! Люблять вони низини і мілководдя. Висоти і глибини кружать їм голови. Тому багато хто заперечує дві речі: божественність Христа і існування диявола. Вони хочуть рівності і простоти. Якби люди створювали світ, вони створили б тільки рівні грядки для капусти і пагорби для пікніків».

“Дивлячись на несправедливість неправедного, ми часто запитуємо: чому Бог відразу ж не вразить його ударом грому, не врятує нас від неправди? Але при цьому ми забуваємо запитати себе: по-перше, чому мати не вбиває своє дитя, як тільки вперше застане його за поганою справою? По-друге, чому нас — Мене і тебе-Бог не вразив громом, коли побачив зроблене нами зло?»

“Коли зло викине і останню карту, добро буде ще одну тримати в руках».

“Якщо наблизишся до служниці як до дружини, не матимеш ні служниці, ні дружини. Якщо часто п’єш за чуже здоров’я, втратиш своє. Якщо постійно рахуєш чужі гроші, все менше буде своїх. Якщо постійно бачиш чужі гріхи, будеш множити свої».

“Не журися, що Господь попустив тобі хворобу. Згадай, що він попускав більш тяжкі хвороби тим, хто краще тебе. Уяви собі шматок заліза, забутий ковалем і який роками лежав в кутку кузні. Зрештою залізо стане просити коваля взяти його в роботу. Тоді Коваль швидко підніме його, кине у вогонь і, коли воно розжариться, покладе на ковальню. Чи буде залізо засмучуватися? Так і твоя хвороба до радості, а не до печалі. Бо ти молився, щоб Господь зробив тебе краще. І він, як коваль залізо, взяв тебе в роботу і почав гартувати і кувати. Брат, Господь взяв тебе в роботу! Радуйся, іржаве залізо, забуте ковалем!»

“Будучи багатий, думай, чи зможеш ти гідно переносити бідність. Будучи щасливий, уявляй, як з гідністю зустріти нещастя. Коли люди тебе хвалять, думай, чи зможеш гідно переносити поношення. І все життя думай, як гідно зустріти смерть».

“Як потрібно очікувати смерть? Так само, як воїн перед битвою. Або як учень, який старанно готується до уроку, чекаючи, що вчитель кожну хвилину може викликати його”.
Адам втратив віру в раю, Іов зміцнив віру на гноїщі.

“Багатьом здається, що, будь вони на іншому місці, вони були б краще. Багатому здається, що чесноті заважає багатство, бідному здається, що бідність, вченому — вченість, неосвіченому — невігластво, хворому — хвороба, старому — старість, молодому — молодість. Це всього лише самообман і визнання своєї духовної виразки. Уявіть, якби поганий воїн виправдовувався: на цьому місці я буду переможений; дайте мені інше, і я буду хоробрий! Адам втратив віру в раю, Іов зміцнив віру на гноїщі. Пророк Ілля жодного разу не сказав: голод заважає мені бути слухняним Богу! І цар Давид не говорив: корона заважає моєму послуху”»

“Найчастіше ми несподівано, в добру годину, зустрічаємо людину, яка розганяє хмари, що зібралися в нашій душі, мимоволі вирішивши якусь нашу особисту проблему. Нерідко трапляється почути від іншої людини слово, що прийшло до душі, або сказати комусь підбадьорююче слово. Або раптом нам приходить лист від когось, причому саме тоді, коли він необхідний. Або, заплутавшись в життєвих обставинах, ми відчайдушно намагаємося міркувати своїм малим розумом, намагаючись виплутатися з безвихідного становища, як раптом відбувається щось, що докорінно змінює ситуацію. Отже, і несподівана зустріч, і слово, і лист, і випадок — все це знаки, дані нам або в покарання, або як нагадування, напоумлення, підбадьорення, або як заклик до покаяння».

Переклад Любові Максимчук

Джерело

Вас може зацікавити

Спростіть ваше життя, – прп. Паїсій Святогорець

Редактор Головний

Настають непрості часи, – прп. Паїсій Святогорець

Редактор Головний

Повчання свт. Іоанна Златоуста про те, чому потрібно ходити в храм Божий

Редактор Головний