22.2 C
Lutsk
Понеділок, 20 Травень, 2024
Всі новини Основи православ'я Публікації

Про Страшний суд: хто, кого і за що буде судити?

Є в церковному Переданні теми, які дуже болісно сприймаються людським серцем. Одна з них – Страшний Суд. Про майбутній суд Божий Церква згадує у неділю за тиждень перед Великим постом, яка так і називається Неділя про Страшний суд.

Що таке Страшний суд та чи дійсно він настільки страшний, як нам малює наша уява?

Страшний Суд – останній, загальний Суд Божий над світом, який відбудеться при другому Приході Господа Ісуса Христа. При цьому всі померлі люди воскреснуть, а ті, що живуть, зміняться (1Кор.15:51-52). На Страшному суді кожній людині буде визначено вічну долю, залежно від того, як вона провела своє земне життя.

У Євангелії суд Божий ніде не називається Страшним. У євангельській притчі Ісус Христос просто описує обставини суду і не дає йому жодного визначення. Апостол Павло, звертаючись до цієї теми, пише про судилище Христове, суд Христовий, день гніву й одкровення праведного суду від Бога і вживає прикметник страшний (жахливий) лише стосовно очікування суду тими, хто, бувши християнином, довільно грішить (Євр. 10:2 27).

Справді страшним суд стає для тих, хто відкинув Христа та Євангеліє, а також для людей черствих, немилосердних, які нехтують потребами своїх ближніх. І цей суд починається вже тут, на землі.

Для перших християн Друге Пришестя Христа та пов’язане з цією подією остаточне визначення долі людей у новій реальності не викликало почуття страху. Ранньохристиянська есхатологія (вчення про кінцеву долю світу і людства) була пройнята радісним і навіть нетерплячим очікуванням швидкого кінця світу.

Отже, назва «Страшний» закріпилася за майбутнім Судом не тому, що Господь постане перед очевидцями в якомусь грізному вигляді. Він постане перед очима тих, хто зібрався, у всій Своїй славі і величі, як Могутній і Справедливий Суддя. Це, звичайно, буде викликати у навколишніх страх, у когось — побожний, а у когось — відчайдушний страх. Жах і неспокійний трепет супроводжуватимуть грішників від знання того, що на цьому Суді будуть розкриті всі їхні гріховні справи, бажання, думки та помисли, і за все це доведеться дати відповідь перед непідкупним і нелицеприємним Суддею.

Крім того, Страшний Суд відбуватиметься публічно, перед обличчям усього світу: перед сонмом ангельських воїнств, перед мільярдами людей, у тому числі найближчими, рідними. На цьому останньому Суді грішник вже не зможе обдурити свою особисту совість, ні навколишніх, ні, зрозуміло, Всевидящого Суддю зручними для нього виправданнями. Світлом Божественної Правди, Світлом Істини висвітиться кожний злочин, дія чи бездіяльність нерозкаяних грішників.

Хто кого і за що судитиме на Страшному суді?

Розмірковуючи про останній суд, ми очікуємо, що судитиме нас Бог. Але це не зовсім правильно. Не Бог, але людина визначатиме свою долю у вічності, співвідносячи прожите життя, свої почуття, думки, дії та духовний стан із Богом — абсолютним Світлом, Добром, Милосердям та Любов’ю. З Богом, Який не для того прийшов у світ, щоб судити людей, але щоб врятувати їх (Ів 3:17).

Якщо людина все життя, хай навіть оступаючись і падаючи, йшла до Нього, то вона буде щаслива знайти Того, Кого шукала. Якщо ж її земне життя проходило далеко від Бога, якщо вже на землі вона створила собі своє персональне пекло, то сусідство з дияволом у вічності стане природним продовженням такого існування.

Як писав святитель Василій Великий, Останній суд для кожної людини буде не так зовнішнім явищем, як подією її внутрішнього світу, відбуватиметься насамперед у її совісті. Бог залишається незмінним. Він весь і в усьому любов. Тільки для одних Божественна любов — джерело щастя блаженства, а для інших — нестерпні муки.

Як на Страшному суді відкриється все, що ми здійснили протягом життя?

Святі Отці говорили про те, що існує «пам’ять серця», яка фіксує все, що відбувалося у нашому житті – і внутрішнє, і зовнішнє. І ось на Страшному Суді ніби розкриється ця книга, написана в глибинах нашої душі, і тільки тоді ми побачимо, які ми є насправді, а не якими нас малювала наша запалена гординя. Тоді ми побачимо, скільки разів благодать Божа закликала нас до порятунку, карала, милувала нас, і як наполегливо ми чинили опір благодаті і прагнули лише гріха і пристрастей. Навіть наші добрі справи ми побачимо, що робили їх не щиро, з лицемірством, гординею та таємним розрахунком.

Коли настане Страшний суд?

Відповідь на це запитання Христос дав Своїм учням перед Вознесінням на небо: «Не ваша справа знати часи чи терміни, які Отець поклав у Своїй владі» (Дії 1:7). А Євангеліст Марк передає ще такі слова Спасителя про Судний день: «Про той день, або годину, ніхто не знає, ні Ангели небесні, ні Син, але тільки Отець» (Мк.13:32).

Але навіщо Господь приховав від людей дату Страшного суду?

Ісус Христос наприкінці Свого монологу про кінець світу, каже: пильнуйте на всякий час і моліться, щоб спромогтися уникнути всіх цих майбутніх лих і постати перед Сином Людським (Лк 21:36). Духовне ж пильнування полягає в тому, щоб люди не обтяжувалися об’їданням і пияцтвом і житейськими турботами (Лк 21:34).

У цій заповіді зберігати пильність і тверезість святі отці і бачать духовний сенс того, що дата кінця світу прихована від нас. Адже, якби людям було відомо, коли відбудеться суд Божий, тоді вони проводили б життя в духовному розслабленні, все більше погрязаючи в гріхах, з надією на те, що принесуть покаяння за день до Пришестя Христового.

Однак Господь описав ознаки, за якими люди зможуть дізнатися, що Останній суд не за горами.
Які ж ознаки того, що Страшний Суд є близьким?

Про настання останнього часу свт. Феофан Затворник каже: «Тоді віра ослабне, любов вичерпається, життя стане тугою, — і Божа благодать покладе край світові…» Тобто, коли всевидящий Господь, який знає все про кожну людину і про всіх людей разом, визначить, що старий світ, що прогрузнув у гріху і повільно вмирає від нього багато століть, більше існувати не може, тоді й настане Страшний суд.

Чому, коли у світі стільки зла, коли, здається, що на землі вже вичерпалась любов, цього поки що не сталося?

Відповідь на це питання дає Апостол Петро християнам I століття, які чекали Суду ще за свого життя: «Одне те не повинно бути приховано від вас, улюблені, що в Господа один день, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день. Не зволікає Господь виконанням обітниці, як деякі вважають це повільністю; але довготерпить нас, не бажаючи, щоб хтось загинув, але щоб усі прийшли до покаяння» (2 Пет. 3:8-9). І те, що світ ще живий, означає, що в ньому поки є ті, хто здатний покаятися. На нього й чекає Господь.

Прагнення ж дізнатися про дату останнього дня всесвіту, обчислити часи не приносить нічого, крім тривоги і відводить від головного — духовної зосередженості та порятунку душі.

Отже, Страшний суд для істинного християнина – це довгоочікувана радість зустрічі з Господом, Який чекає кожного, щоб ввести у Свій небесний дім.

А щоб судний день не був для нас останнім вироком на вічні муки, необхідно ретельно у всіх своїх справах виконувати заповіді Христа: благотворити тим, що голодують, мандрівникам, убогим, хворим, ув’язненим та усіляким нужденним. Чим більше своїх сил і часу будемо присвячувати цьому, тим відчутніше Бог буде входити у наше життя, і тим більше шансів буде потрапити в обителі Небесного Отця.

За матеріалами православних інтернет-видань

Вас може зацікавити

Клірики та віряни Волинської єпархії привітали митрополита Нафанаїла. ФОТО

Редактор Головний

Проповідь у день пам’яті прп. Іова Почаївського

Редактор Головний

Митрополит Нафанаїл очолив богослужіння з нагоди престольного свята в Покровському храмі села Залізниця

Редактор Головний