Ніхто не може відвідувати всі великопісні богослужіння. Але кожен може бути на деяких із них.
Великим постом передусім треба частіше ходити до церкви і брати участь у церковному богослужінні; не можна вибачити тих, хто цим нехтує….
Протягом усього Великого посту, абсолютно необхідно, щоб хоч один день був присвячений присутності на Літургії Передосвячених Дарів з усіма її духовними переживаннями – постом, перетворенням хоча б одного дня на справжнє очікування і суду, і радості.
Тут не можуть бути переконливими жодні посилання на умови життя, брак часу та інше, бо якщо ми виконуватимемо лише те, що «зручно» за умов нашого теперішнього життя, то поняття пісного подвигу стане абсолютно безглуздим.
Зрештою все знову залежить від того, чи серйозно ми ставимося до релігії.
Якщо так, то для восьми чи десяти разів, що ми підемо до храму, буде потрібно мінімальне зусилля.
Але, позбавляючи себе цих восьми-десяти разів, ми позбавляємо себе не тільки краси та глибини великопісних богослужінь, а й того, що надає нашому постуванню сенсу, робить його дієвим.
Протопресвітер Олександр Шмеман, священнослужитель Православної церкви в Америці, протопресвітер; богослов, автор книг на богословську тематику.
