15.7 C
Lutsk
Четвер, 28 Березень, 2024
Публікації

Про скупість і духовну милостиню, – свт. Лука (Войно-Ясенецький)

Вчора п’ятигодинна служба так втомила мене, що я не встиг приготувати проповіді, тому не думав говорити сьогодні, але мені докоряє Великий Василій, який жодного дня не пропускав проповіді, тому дещо скажу вам. Ви чули в сьогоднішньому євангельському читанні, як високо оцінив Господь наш Ісус Христос нещасну бідну вдову, яка пожертвувала на храм дві останні свої лепти, весь свій денний прожиток. Він сказав, що вона в церковну скарбницю “більше за всіх поклала!” (Лк. 21, 3), пожертвувала незрівнянно більше, ніж ті люди, які клали туди золото.

Що ж, чи не служить ця смиренна вдова, ця бідна жінка прикладом того, що ми ніколи не повинні бути скупими? Звичайно, що служить: це приклад, який сяє християнському світу вже майже дві тисячі років. Це докір гордим, тяжкий докір всім скупим, всім, хто збирає гроші на чорний день. Нам відомо, як багато цих скнар, цих скупих втратили свої заощадження в результаті недавньої грошової реформи.

Знав я одного старого лікаря, який тримав під матрацом 130 тис. рублів. Він був ще цілком працездатний, але коли втратив ці свої 130 тисяч, то смертельно занудьгував і незабаром помер. І багато подібних йому скупердяг покінчили життя самогубством, втративши свої гроші. Так карає Господь скупість.

Скупість – погана пристрасть; скупість це ще й невіра в Бога – повна невіра. Той, хто збирає гроші на старість, хто спить на грошах, тремтить над ними, той не вірить в слова Христові, що ми не повинні піклуватися про завтрашній день, що Господь піклується про всі наші потреби. І якщо ми про них не дбаємо, не нагромаджуємо грошей, всі свої надлишки роздаємо жебракам, якщо творимо діла милосердя, – не залишить нас Господь, все дасть, всіх нас прогодує.

Отож, у скупих немає віри, скупим невідоме милосердя, нікому не допомагають своїми грошима, не подають бідним, відмовляють у милостині вмираючим з голоду; і нехай падають біля них опухлі з голоду люди, вони будуть спати на своїх грошах, ніколи нічого не дадуть . Ось тим, хто не творить діла милосердя: не годує бідних, не одягає нагих, Господь скаже на Страшному Суді страшні слова: “Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його. Бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не зодягли Мене; недужим і у в’язниці і не відвідали Мене” (Мф. 25, 41-43). “… не зробивши цього одному з менших цих, Мені не зробили ” (Мф. 25, 45).

Одначе творити милостиню можна не тільки грошима. Нині ми святкуємо пам’ять виликого праведника Божого – преподобного Серафима Саровського. Хто був бідніший за нього, у кого було менше грошей, ніж у нього? І тим не менш, зауважте, у якій повноті він виливав на людей своє милосердя. Це була милостиня не грошима, а милостиня духовна, та любов і співчуття, які він виливав на людей, що приходили до нього десятками тисяч… Він усіх наставляв на шлях спасіння, він наскрізь бачив серця і думки людей, не чекав, щоб люди розповідали, про те що їх мучить. Він був прозорливий: не очікував питання, сам розповідав про душевні страждання, з якими до нього приходили люди. Потік його благодіянь, його духовної милостині був воістину невичерпний.

Пам’ятайте про великий гріх скупості, пам’ятайте, що скупість свідчить про відсутність твердої віри в Бога, про відсутність надії на Нього і що подібно тому, як є люди, які потребують милостині матеріальної, є й інші, які потребують милостині духовної. І за цю милостиню сподобитеся ви бачити в Царстві Небесному великого і святого отця нашого Серафима Саровського.

15 січня 1948 р.

Вас може зацікавити

Заповіді Божі – умови повноцінного й щасливого життя

Редактор Головний

Чи всі озвучені на сповіді гріхи прощаються?

Редактор Головний

Три настанови, які необхідно виконати перед Причастям – поради афонського монаха

Редактор Головний