19 грудня – день пам’яті святителя Миколая, архієп. Мир Лікійських, чудотворця.
Про що сьогодні важливо просити святителя Миколая, розповідає митрополит Антоній (Паканич).
В день пам’яті Святителя Миколая Чудотворця хотілося б згадати одну з його головних якостей, якої нам всім так не вистачає.
Сьогодні як ніколи важливо навчитися відстоювати свої погляди, захищати свою віру, принципові позиції. Цьому можна повчитися у Святителя Миколая, в цьому він наш надійний помічник.
Силою своєї віри він переконував невіруючих, навертав у християнство язичників, повертав на шлях істинний відпалих від Істини.
Сила його переконання виходила з серця, з особистого досвіду життя у Христі.
Ніщо не порівняється з силою відданого і люблячого серця.
Володіти вмінням донести свою позицію, довести правоту, довести істину, не використовуючи вульгарні методи сили, брехні і лукавства, а виключно силою віри і переконань – завдання не з простих.
Тут, безумовно, будуть в допомогу факти і логіка, тверезі погляди і зважені висновки, рішучість та щирість.
Це вміння на вагу золота. Потрібно дерзати.
З Божою допомогою і молитвами Святителя Миколая можливо багато що.
Життя святого Миколая – це не просто учительство, це перш за все приклад. І в цьому успіх його проповіді.
Людина може транслювати ідею іншої людини тільки в тому випадку, коли вона сама буде жити нею, зможе її до кінця відчути.
Можна сказати багато гарних слів про християнство, але якщо ці слова не будуть виходити із нашого серця, якщо вони не будуть нами пережиті, ми не досягнемо успіху. Нам ніхто не повірить.
Преподобний авва Дорофей одного разу сказав: «Коли людина відмовляється від чого-небудь заради Христа, то Христос Сам стає для неї заміною замість того, що вона сама себе добровільно позбавила».
Святитель Миколай відмовився заради Христа від всього земного в цьому світі, і Господь став для святого головним і невід’ємним скарбом, наповнивши його життя Самим Собою.
Ми повинні наслідувати приклад Святителя Миколая – його ревность, віру, відданость Церкві, милосердя, любов до Христа. Важливо пам’ятати, що якщо ми відречемося від Бога, то відречемося від життя вічного.
Відданість вірі і Церкві Христовій – запорука нашого спасіння.
За словами преподобного Ніла Синайського, спасіння можливе тільки у випадку нашого сповідання віри. Сповідання ж – це не слова, це саме життя.
Щоб стати достойними вічного життя, ми повинні бути вірними Церкві. Нам слід «з терпінням проходити приготовану нам дорогу» (Євр. 12:1), пам’ятаючи, що шлях в Царство Небесне вузький і тернистий.
Нехай Господь укріпить всі віруючі серця і молитвами Святителя Миколая кожен отримає все необхідне для спасіння!
