Цього 2022 року особлива не лише перша зміна табору, бо такими будуть і чотири наступні. Особливим є сам час, у який табір, що має давні традиції і хорошу репутацію, розпочав новий відпочинковий сезон. І вдалося це, з благословення керуючого Волинською єпархією архієпископа Волинського і Луцького Нафанаїла, Волинській єпархії Української Православної церкви, яка опікується табором, завдяки тому, що дотримуються вимог безпеки, передбачених у час війни на території України для таких відпочинкових закладів.
Табір знаходиться на території Свято-Троїцького Старосільського жіночого монастиря. Це ціле містечко за надійною огорожею, зі спальним корпусом, де у кімнатах стоять дерев’яні ліжка і є внутрішній туалет. Просторі ігрові кімнати, медичний пункт, на території – тенісні столи, спортивні майданчики, басейн, сцена, місце для вогнища, трапезна з величезним залом, з кухнею, у якій найсучасніше обладнання… Але в цю вже звичну атмосферу дитячого табору внесла свої корективи війна, яка триває в Україні. Напад російської армії змінив місце постійного проживання для тисяч українських родин. І хоча сьогодні Волинь, дякувати Богу, є тиловим регіоном, у «Стежині добрА» дотримуватимуться вимог безпечного перебування.
Архімандрит Ілля (Вишневський), директор табору і голова Молодіжного відділу Волинської єпархії УПЦ, повідомив, що на випадок звучання сирени повітряної тривоги всіх таборян буде переведено у сховище. «Сховище у нас дуже гарне, добре облаштовано, є вентиляція, запас їжі і т.д. Також буде і автобус, який зможе вивести дітей у безпечне місце», – каже отець Ілля.
Дітей українських воїнів, сиріт, з родин внутрішньо переміщених родин православний табір приймає безкоштовно. З фінансами допомагає дуже багато людей. І Польська Православна церква, і благодійні організації в Україні та Європі, представники яких часто самі звертаються у єпархію з бажанням допомогти, і, звісно, це пожертви вірних УПЦ на Волині і не лише на Волині.
«Звернулася до мене дружина українського воїна, чиї діти мали у нас відпочивати. Каже, що має сусідку, в якої чоловік безвісти зник на фронті, жінка у розпачі, а в неї ж те ж діти, які також потребують розради і підтримки. Але мама… соромиться звертатися за допомогою. То в чім річ? Давайте нам координати цієї дитини з родини безвісти зниклого на фронті, ми все оформимо, і дитина відпочине у «Стежині добрА». Так і зробили» – поділився отець Ілля лише однією історією.
Юлія Трофімчук, педагог-організатор табору, розказала, що на першу зміну заїхали діти з Києва, Дніпра, Харкова, Харківської області, дитинство яких змінила війна, вони тижнями сиділи у підвалах, ховаючись від вибухів та обстрілів. Їх вдалося евакуювати кого на Волинь, кого на Львівщину, і тепер їх приймають у православному таборі. Є у першій зміні і діти з мирних територій, чи то тилових, чи то вже визволених. Але їхні батьки захищають Україну на фронті.
«Такий табір, а тим більше, що цього літа просто нема альтернативи для відпочинку дітям, є дуже хорошою можливістю реабілітувати дітей, які пережили війну, які бояться навіть чути звуки сирен тривоги, і тут, у нас, дивуються і радіють, що ці звуки не звучать», – ділиться Юлія Трофімчук.
Доки діти душевно заспокоюються, вожаті і вихователі (а у «Стежині добрА» вони працюють на волонтерських засадах) придумують їм цікаву програму табірної зміни. У першій зміні шукатимуть ключі від істини, ключі до правди – через аналіз людських чеснот, вивчення золотих віршів із Біблії, про які їм на духовних бесідах буде говорити духівник табору отець Кирило (Видрич).
А відкриття табірної зміни відбудеться у формі «Євробачення», і матиме назву «Стежинобачення». Будуть футбольні турніри, спортивне орієнтування на місцевості, ігри, бесіди біля вогнища і ще багато чого цікавого. А головне – любов і увага оточуючих, які так потрібні нині дітям.
