18.2 C
Lutsk
Субота, 26 Вересень, 2020
Основи православ'я

Православна Церква згадує всіх преподобних отців

Щорічно в суботу сирної седмиці наша Церква святкує Собор усіх преподобних отців, що у подвизі засяяли.  

Протягом усього року в певні дні поминають різних подвижників благочестя і аскетів, починаючи від перших отців-пустельників Єгипту і Палестини і до ченців недавнього часу. Цього ж дня православні християни шанують не тільки тих святих, чия пам’ять припадає на це число за календарем, але взагалі всіх преподобних іноків і монахів, що жили в різних країнах і несли свій духовний подвиг в різних місцях.

Саме найменування їхнього лику святості, яке засвоєне їм Церквою, говорить про те, що вони, виконали євангельський заклик Спасителя зректися себе, залишити все і слідувати за Ним (Мк. 8:34), вже за життя вони своїми трудами покаяння, постом, молитвою, скинувши всякий тягар гріха, з терпінням проходили свої терени, прагнучи стати подібними Христу.

Святитель Тихон Задонський, пояснюючи значення слів «зректися себе», писав: «Стати іншим, ніж раніше був, не по єству, а за внутрішнім станом: грошолюбам відректися від сріблолюбства, славолюбцям від славолюбства, Блудникам і перелюбникаи від нечистої похоті, дратівливому і злісному від гніву і злоби, гордому від гордості, немилостивому від жорстокосердості своєї, злонравним від лихої вдачі своєї відректися … так людиною будеш іншою».

Про те, як сила самовідданості, смирення і сокрушене серце здатні зцілити людину від духовної недуги і гріховних нахилів, зробивши з неї досконалий сосуд Божий, свідчить один цікавий епізод з житія преподобного Сави Освяченого. У ньому розповідається про брата на ім’я Афродісій, згодом теж канонізованого Церквою в лику преподобних, який був людиною сильною від природи, але, мабуть, запальною. А, як відомо, запальні люди легко дратуються і в такі хвилини можуть зробити необачний вчинок. Так сталося і з Афродісієм.

Одного разу ігумен обителі, в якій він працював, відправив його кудись у справі. В дорозі той розсердився на коня, на якому віз пшеницю, і, сильно вдаривши його, вбив. За це настоятель прп. Феодосій вигнав його з монастиря. Афродісій прийшов до Сави і, розповівши про свій вчинок, просив поради. Той залишив його в своїй Лаврі, виділивши йому келію, і дав настанови не залишати меж обителі, приборкати язик і черево та й так спасатися. Афродісій за всі 30 років свого подвигу жодного разу не порушив даного йому послуху. Він не мав у себе жодної власної речі, спав на деревних гілках, прикриваючись рогожею, і їв залишки вареної їжі з овочів.

У житії сказано, що він плакав ночами так сильно, що заважав спати живуть в обителі. Бог удостоїв праведника дару прозорливості, і за тиждень до своєї смерті Афродісій передбачив її. Він відпросився у Сави в свою колишню обитель, щоб відвідати прп. Феодосія і попрощатися з ним. Святий Сава дав йому в супровід двох братів і велів передати Феодосію наступне: «Ось, спільного нашого брата Афродісія, якого я колись прийняв від тебе людиною, я посилаю до тебе нині по благодаті Христовій Ангелом». Феодосій з любов’ю і радістю зустрів свого колишнього ченця, примирився з ним і відпустив. Афродісій, повернувшись до святого Сави, незабаром спочив.

Серед тих, що поминаються Церквою в цей день преподобних отців і жон, є такі, чиї імена відомі всім, кого ще за життя називали Великими. Але є і ті, про яких знають мало, тому що в церковних літописах і житіях про них міститься буквально по рядку. Одні з них скромно і лагідно проводили своє життя в чернечих обителях, ведучи постійну внутрішню духовну боротьбу, непомітну для всіх інших, і лише після смерті відкривалася святість їхнього життя. Інші, навпаки – поневірялися і ховалися від світу в пустелях, горах, ущелинах, терплячи недоліки, скорботи, озлоблення і переслідування (Євр. 11:38).

Були серед них і такі ревні проповідники євангельського вчення, які не тільки прикладом свого житія, а й силою віри і слова підкорювали величезну кількість язичників. Наприклад, святитель Нон, єпископ Ону, що жив в V столітті, зумів навернути 30 тисяч арабів в віру Христову. Силою своєї ревної молитви він відвернув від розпусти і наставив на шлях порятунку відому в ті часи грішницю Пелагію Антіохійську, що стала святою. Роздавши своє велике майно, здобуте порочним шляхом, Пелагія, переодягнувшись в чоловічий одяг, прийняла чернечий постриг і багато років трудилася в затворі на Оливній горі. Досягнувши високих духовних висот, в своїй безпристрасності вона уподібнилася Ангелам. Приблизно в цей же час в єгипетській пустелі рятувалася і блаженна Сарра, яка протягом 13 років терпіла блудні бісівські спокуси. Ця смиренна подвижниця була настільки занурена у постійну молитву, що за 60 років жодного разу навіть не звернула уваги на річку Ніл, поруч з якою вона жила. А скільки було серед шанованих в цей день преподобних трудівників Господніх і аскетів, які самі, як колись праведний Іов, терпляче страждали від тяжких недугів, але при цьому зацілювали інших.

Згадуючи життя всіх отців, що в подвизі засяяли, Церква прославляє і їхні численні чесноти, якими вони служили людям. Варто зазначити, що для деяких преподобних субота Сирної седмиці є єдиним днем їхнього церковного поминання.

Багато з цих праведників були схожі в чомусь на кожного з нас, мали неміч, недоліки і пристрасті, які за допомогою Божої змогли подолати. Тому-то напередодні Святої Чотиридесятниці Церква і закликає православних християн згадати про життя преподобних, чиє духовне діяння може стати надихаючим прикладом для тих, що стають на шлях посту, зміцнити немічних, обнадіяти малодушних; щоб ми, дивлячись на життя цих подвижників і аскетів, в міру своїх сил могли вправлятися в чеснотах, утримуватися від поганих справ і вчинків, приборкувати не тільки свій апетит, але і язик, відвертаючись від всякого зла.

Джерело

Вас може зацікавити

Як належним чином підготувати себе до зустрічі Різдва Христового?

Редактор Головний

Що таке артос, яке його значення

Редактор Головний

Які помилки може допустити на сповіді людина щодо священнослужителя?

Редактор Головний