5 C
Lutsk
Субота, 16 Жовтень, 2021
Основи православ'я

У суботу сирної седмиці Православна Церква вшановує всіх преподобних отців

Щорічно в суботу сирної седмиці наша Церква святкує Собор усіх преподобних отців, що у подвизі засяяли.  

Протягом усього року в певні дні поминають різних подвижників благочестя і аскетів, починаючи від перших отців-пустельників Єгипту і Палестини і до ченців недавнього часу. Цього ж дня православні християни шанують не тільки тих святих, чия пам’ять припадає на це число за календарем, але взагалі всіх преподобних іноків і монахів, що жили в різних країнах і несли свій духовний подвиг в різних місцях.

Саме найменування їхнього лику святості, яке засвоєне їм Церквою, говорить про те, що вони, виконали євангельський заклик Спасителя зректися себе, залишити все і слідувати за Ним (Мк. 8:34), вже за життя вони своїми трудами покаяння, постом, молитвою, скинувши всякий тягар гріха, з терпінням проходили свої терени, прагнучи стати подібними Христу.

Святитель Тихон Задонський, пояснюючи значення слів «зректися себе», писав: «Стати іншим, ніж раніше був, не по єству, а за внутрішнім станом: грошолюбам відректися від сріблолюбства, славолюбцям від славолюбства, Блудникам і перелюбникаи від нечистої похоті, дратівливому і злісному від гніву і злоби, гордому від гордості, немилостивому від жорстокосердості своєї, злонравним від лихої вдачі своєї відректися … так людиною будеш іншою».

Про те, як сила самовідданості, смирення і сокрушене серце здатні зцілити людину від духовної недуги і гріховних нахилів, зробивши з неї досконалий сосуд Божий, свідчить один цікавий епізод з житія преподобного Сави Освяченого. У ньому розповідається про брата на ім’я Афродісій, згодом теж канонізованого Церквою в лику преподобних, який був людиною сильною від природи, але, мабуть, запальною. А, як відомо, запальні люди легко дратуються і в такі хвилини можуть зробити необачний вчинок. Так сталося і з Афродісієм.

Одного разу ігумен обителі, в якій він працював, відправив його кудись у справі. В дорозі той розсердився на коня, на якому віз пшеницю, і, сильно вдаривши його, вбив. За це настоятель прп. Феодосій вигнав його з монастиря. Афродісій прийшов до Сави і, розповівши про свій вчинок, просив поради. Той залишив його в своїй Лаврі, виділивши йому келію, і дав настанови не залишати меж обителі, приборкати язик і черево та й так спасатися. Афродісій за всі 30 років свого подвигу жодного разу не порушив даного йому послуху. Він не мав у себе жодної власної речі, спав на деревних гілках, прикриваючись рогожею, і їв залишки вареної їжі з овочів.

У житії сказано, що він плакав ночами так сильно, що заважав спати живуть в обителі. Бог удостоїв праведника дару прозорливості, і за тиждень до своєї смерті Афродісій передбачив її. Він відпросився у Сави в свою колишню обитель, щоб відвідати прп. Феодосія і попрощатися з ним. Святий Сава дав йому в супровід двох братів і велів передати Феодосію наступне: «Ось, спільного нашого брата Афродісія, якого я колись прийняв від тебе людиною, я посилаю до тебе нині по благодаті Христовій Ангелом». Феодосій з любов’ю і радістю зустрів свого колишнього ченця, примирився з ним і відпустив. Афродісій, повернувшись до святого Сави, незабаром спочив.

Серед тих, що поминаються Церквою в цей день преподобних отців і жон, є такі, чиї імена відомі всім, кого ще за життя називали Великими. Але є і ті, про яких знають мало, тому що в церковних літописах і житіях про них міститься буквально по рядку. Одні з них скромно і лагідно проводили своє життя в чернечих обителях, ведучи постійну внутрішню духовну боротьбу, непомітну для всіх інших, і лише після смерті відкривалася святість їхнього життя. Інші, навпаки – поневірялися і ховалися від світу в пустелях, горах, ущелинах, терплячи недоліки, скорботи, озлоблення і переслідування (Євр. 11:38).

Були серед них і такі ревні проповідники євангельського вчення, які не тільки прикладом свого житія, а й силою віри і слова підкорювали величезну кількість язичників. Наприклад, святитель Нон, єпископ Ону, що жив в V столітті, зумів навернути 30 тисяч арабів в віру Христову. Силою своєї ревної молитви він відвернув від розпусти і наставив на шлях порятунку відому в ті часи грішницю Пелагію Антіохійську, що стала святою. Роздавши своє велике майно, здобуте порочним шляхом, Пелагія, переодягнувшись в чоловічий одяг, прийняла чернечий постриг і багато років трудилася в затворі на Оливній горі. Досягнувши високих духовних висот, в своїй безпристрасності вона уподібнилася Ангелам. Приблизно в цей же час в єгипетській пустелі рятувалася і блаженна Сарра, яка протягом 13 років терпіла блудні бісівські спокуси. Ця смиренна подвижниця була настільки занурена у постійну молитву, що за 60 років жодного разу навіть не звернула уваги на річку Ніл, поруч з якою вона жила. А скільки було серед шанованих в цей день преподобних трудівників Господніх і аскетів, які самі, як колись праведний Іов, терпляче страждали від тяжких недугів, але при цьому зацілювали інших.

Згадуючи життя всіх отців, що в подвизі засяяли, Церква прославляє і їхні численні чесноти, якими вони служили людям. Варто зазначити, що для деяких преподобних субота Сирної седмиці є єдиним днем їхнього церковного поминання.

Багато з цих праведників були схожі в чомусь на кожного з нас, мали неміч, недоліки і пристрасті, які за допомогою Божої змогли подолати. Тому-то напередодні Святої Чотиридесятниці Церква і закликає православних християн згадати про життя преподобних, чиє духовне діяння може стати надихаючим прикладом для тих, що стають на шлях посту, зміцнити немічних, обнадіяти малодушних; щоб ми, дивлячись на життя цих подвижників і аскетів, в міру своїх сил могли вправлятися в чеснотах, утримуватися від поганих справ і вчинків, приборкувати не тільки свій апетит, але і язик, відвертаючись від всякого зла.

Джерело

Вас може зацікавити

Церковне життя у світі: як жити і вижити?

Редактор Головний

Церква вшановує пам’ять священномученика Володимира (Богоявленського): відомості про його життя

Редактор Головний

Що таке воцерковлення?

Редактор Головний