15.3 C
Lutsk
Четвер, 22 Квітень, 2021
Основи православ'я

11 червня Православна Церква вшановує ікону Божої Матері “Споручниця грішних”

Ікона Божої Матері “Споручниця грішних” названа так за написом, що зберігся на ній: “Аз споручниця грішних до Мого Сина…”. Корецька ікона Божої Матері зберігається в Корецькому жіночому монастирі з XVII століття.

Лик Божої Матері з Богонемовлям на лівій руці написаний на дерев’яній дошці. Ікона спрадавна була в замку корецьких князів і носила найменування “благодатна”.

У 1622 році турки взяли в полон останнього з православних Корецьких князів, Самуїла. Його брат, Іоанн, опинившись без підтримки та опори, проявив малодушшя – перейшов у католицьку віру, прийняв ім’я Ян-Карл та передав новозбудовану частину Корецької обителі монахам-францисканцям. Новоспечені «брати у Христі», католики-єзуїти, підбили князя винести зі свого родового замку православні святині – плащаницю Богородиці та ікону Божої Матері «Споручниця грішних». Чи то Господь зглянувся на молитви сестри Корецьких князів Серафими, ігумені місцевої жіночої обителі, чи сам Ян-Карл проявив здоровий глузд, але у 1622 році, у четвер після святої П’ятидесятниці, Хресною ходою ці святині були перенесені у Корецький монастир. Та навіть молитви сестри-ігумені не вберегли брата, який зрадив православну віру, від кари Божої: Всевишній не дав Яну-Карлу нащадків, і рід Корецьких князів на ньому перервався.

Урочисте перенесення благодатної ікони “Споручниця грішних” відбулося в 1622 році. Після повернення Корецькому Свято-Воскресенському монастирю розвалин Свято-Троїцького монастиря і освячення його у 1880 році ікона “Споручниця грішних” була перенесена і влаштована в дерев’яному різьбленому кіоті біля лівої передньої колони Свято-Троїцького храму.

На іконі Божа Матір зображена з Богонемовлям-Христом на лівій руці, Який обома руками тримає Її десницю. Написана на дерев’яній дошці, свою теперішню назву святиня отримала від віршованого напису на окладі «Аз споручница грешных к Моему Сыну: Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну; да тии, иже радость выну Мне приносят, радоватися вечне через Меня испросят». І, справді, заступництво і чудеса від образу відчувають усі, хто з вірою і надією звертається перед ним до Богородиці.

Багато людей підтверджують, що у разі якихось негараздів, сімейних неладів і особливо коли “болить душа”, ті, хто приходять до ікони “Споручниця грішних”, після молитви перед нею одержують допомогу в своїй потребі та душевне полегшення, бо Вона справді є “Споручниця грішних”!

Не раз чудотворна ікона показувала благодатну допомогу стражденним – у 1923 році, в день Святої Трійці, перед образом отримав зцілення молодий чоловік, одержимий нечистим духом.

Проявила свою чудесну силу ікона і згодом. Жителі Корця розповідають, що у часи фашистської окупації святотатці спробували пограбувати монастир, і як тільки вони не намагались викрасти чудотворну ікону Богородиці – здерти вдалося лише ризу, святиню навіть не вдалося зрушити з місця. Після того, як наголошують місцеві жителі, грабіжники залишили обитель у спокої, а рани на іконі зажили дуже швидко. На початку двухтисячних старець, прозорливий архімандрит Парфеній, який пройшов пекло ГУЛАГу, кілька разів твердив монахиням: “Бережіть ігуменю вашу, щоб її не вкрали. А то прийдуть злодії і вкрадуть”. Старець спочив, і тільки після його смерті сестри зрозуміли, про яку ігуменю говорив їм архімандрит: у листопаді 2001 року злодії поцупили з монастиря дорогоцінні ікони та церковні прикраси, вартісне богослужбове начиння. Але Мати Божа знову явила диво Своїм чудотворним образом: скільки не ламали злодії кіот «Споручниці грішних», змогли зняти з ікони тільки дорогоцінну ризу, а сам образ украсти так і не змогли. Дуже швидко, стараннями сестер, вірян і духовенства, рани на іконі було вилікувано, і чудотворна ікона знову стала доступною для поклоніння.

При згадці про Корецький чудотворний образ не стримує емоцій і прес-секретар Рівненської єпархії ігумен Герман (Кулакевич):

– Улітку 1999 року, я, ще малим 14-річним хлопчиком, їхав із дому на послух у Свято-Успенський Липенський монастир. Так склалося, що дорогою ми спершу поїхали у Корець на святкування на честь образу Божої Матері “Споручниця грішних”. Я був там уперше і мене до глибини душі вразило торжество, урочистість богослужіння, краса храму, мелодичні наспіви хору монахинь. Ми уже їхали в Липки, а у голові лунали слова тропаря іконі корецьким розспівом: “Умолкает ныне всякое уныние и страх отчаяния исчезает…”. Чотири тижні послуху пробігли непомітно. Мати Божа ніби розвіяла усі сумніви,  згадує отець прес-секретар.

– Вдома я неймовірно сумував за монастирем і упевнився у своєму прагненні присвятити життя Богові. Так, у тому ж році я перевівся у школу села Андрусіїв, що по-сусідству з Липками, і став послушником Свято-Успенського Липенського монастиря. Увесь цей час Корецька Богоматір була іконою, перед якою я міг помолитися по-особливому. А через 10 років, у 2009 році, коли мене постригали у монашество, образ “Споручниця грішних” став моїм пострижним. І ще, – наголошує отець ігумен, – коли молишся біля цього образу, не покидає дивовижне відчуття, що Мати Божа чує тебе.

Сестри обителі розповідають: щороку до ікони приходять помолитися тисячі вірян. Усі вони просять у Цариці Небесної допомоги і заступництва та підтверджують: після молитов перед чудотворним образом отримують душевне полегшення і заспокоєння, серцем опановує спокій та умиротвореність.

«Умолкает ныне всякое уныние и страх отчаяния исчезает, грешницы в скорби сердца обретают утешение и Небесною любовию озаряются светло: днесь бо Матерь Божия простирает нам спасающую руку и от Пречистаго образа Своею вещает, глаголя: Аз Споручница грешных к Моему Сыну, Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну»– співається у тропарі чудотворній святині. Та, Яка разом зі Своїм Сином зображена на дощечці ікони “Споручниця грішних”, і у князівські часи, як і до наших днів, залишається найпершою Помічницею роду людському.

Святкування на честь Корецької ікони “Споручниця грішних” звершується 20 березня і 11 червня.

Джерело 

Вас може зацікавити

Про складні питання, які тяжко навіть вимовити

Редактор Головний

Неділя – вихідний день, коли можна виспатися, побути з сім’єю, а треба вставати та йти до храму…

Редактор Головний

Перенесення мощей святителя Іоанна Златоуста, архієпископа Константинопольського

Редактор Головний