Мчч. Назарія, Гервасія, Протасія, Келсія (54–68).
Мч. Сильвана, пресвітера Газького (IV). Прп. Параскеви-Петки Сербської (ХІ). Прп. Николи Святоші, кн. Чернігівського, Печерського чудотворця, в Ближніх печерах (1143). Сщмч. Михаїла пресвітера (1921); свт. Амвросія, єп. Кам’янець-Подільського, спов. (1932); сщмч. Петра пресвітера (1937); прмч. Максиміліана (1938).
Євангельські Читання
Флп., 244 зач., ІII, 1-8. Лк., 41 зач., IX, 7-11. Прп. Параскеві-Петці: Гал., 208 зач., III, 23-29. Мф., 104 зач., XXV, 1-13.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ПОЧУВШИ ПРО СПРАВИ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ, ІРОД ГОВОРИВ: “ІОАННА Я ЗНЕГОЛОВИВ; ХТО ЖЕ ЦЕЙ?” – І ПОБАЖАВ БАЧИТИ ЙОГО. ХОТІВ ПОБАЧИТИ І ШУКАВ ДЛЯ ТОГО НАГОДИ, АЛЕ НЕ СТАЛОСЯ, ТОМУ ЩО ШУКАВ НЕ ДЛЯ ВІРИ ТА СПАСІННЯ, А ЧЕРЕЗ ПУСТУ ЦІКАВІСТЬ.
ДОПИТЛИВІСТЬ – ЦЕ ЛОСКОТАННЯ РОЗУМУ; НЕ ІСТИНА ДОРОГА ЇЙ, А НОВИНА Й ОСОБЛИВО ЕФЕКТНА. ТОМУ ВОНА НЕ РІДКО НЕ ЗАДОВОЛЬНЯЄТЬСЯ САМОЮ ІСТИНОЮ, А СЕРЕД НЕЇ ШУКАЄ ЧОГОСЬ-НЕБУДЬ ОСОБЛИВОГО, А ВИГАДАВШИ ЦЕ ОСОБЛИВЕ, ВОНА НА НЬОМУ І ЗУПИНЯЄТЬСЯ ТА ІНШИХ ЗАОХОЧУЄ ДО ТОГО.
ІСТИНА ТУТ СТАЄ ПОЗАДУ, А СПЕРЕДУ СТОЇТЬ СВОЯ ВИГАДКА. У НАШІ ДНІ ТАКА ЗАМАШКА ФІЛОСОФСЬКОГО РОЗУМУ. ФІЛОСОФИ СХОДЯТЬ З РОЗУМУ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩОБ ВИГАДАТИ ЩОСЬ. УСЮ ОБЛАСТЬ ІСТИНИ БОЖОЇ, ЯК ТУМАНОМ, ЗАКРИЛИ СВОЇМИ ВИГАДКАМИ. ВІЗЬМІТЬ ХОЧ ДОГМАТИ, ХОЧ ПОВЧАННЯ, ХОЧ ІСТОРІЮ, ХОЧ СЛОВО БОЖЕ – ВСЕ ТАК ЗАХАРАЩЕНО ВИГАДКАМИ, ЩО ДО ІСТИНИ БОЖОЇ І НЕ ДОБЕРЕШСЯ. А МІЖ ТИМ, ВОНИ ЇХ ЦІКАВЛЯТЬ, І ТИХ, ХТО ОДНОГО З НИМИ НАСТРОЮ.
ІСТИНА БОЖА ПРОСТА; ЧИ ГОРДОМУ РОЗУМУ ЗАЙМАТИСЯ НЕЮ? ВІН КРАЩЕ СВОЮ ВИГАДАЄ. ЦЕ ЕФЕКТНО, ХОЧ ПУСТО І СЛАБКО, ЯК СІТКА ПАВУТИННА. ЩО ЦЕ ТАК, ПОДИВІТЬСЯ НИНІШНІ ТЕОРІЇ СТВОРЕННЯ СВІТУ: ВОНИ СХОЖІ НА МАРЕННЯ СОННОГО ЧИ П’ЯНОГО. А ВЖЕ ЯКИМИ ЗДАЮТЬСЯ ХОРОШИМИ ВИНАХІДНИКИ! СКІЛЬКИ ВИТРАЧАЄТЬСЯ НА ЦЕ СИЛ ТА ТЕРПІННЯ – І ВСЕ ДАРЕМНО! ДІЛО ЗАВЕРШИЛОСЯ ПРОСТО: “РЕЧЕ, И БЫША; ПОВЕЛЕ, И СОЗДАШАСЯ”. КРАЩЕ ЦЬОГО РІШЕННЯ НІХТО НЕ ВИГАДАЄ.
