Син поховав батька і повністю виконав прохання.
В одного віруючого чоловіка був невіруючий син. Батько переживав сильно, але ніяк не міг прищепити юнакові релігійність. Відчуваючи наближення смерті, він покликав сина:
– Виконай одне моє прохання.
– Яке, тато?
– Коли я помру, ти сорок днів приходь у цю кімнату хвилин на п’ятнадцять.
– А що мені при цьому робити?
– Нічого не треба робити. Просто сиди. Але кожен день не менше п’ятнадцяти хвилин.
Син поховав батька і точно виконав прохання: був кожен день у кімнаті і просто сидів. Так минуло сорок днів, після яких хлопець сам прийшов до церкви і став глибоко віруючим.
Лише багато років після того він усвідомив, наскільки мудрим був батьків заповіт. Батько зрозумів, що у молодих занадто швидкий ритм життя, суцільна метушня і ніколи над вічним подумати: про сенс життя, про свою душу, про безсмертя, про Бога. Але варто лише зупинитися, побути в тиші – і Господь постукає в серце.
Притчі. З життя старців. Укладач Д. Гриценко
