«…Смерти празднуем умерщвление,
адово разрушение, иного жития
вечного начало, и играюще поем
Виновнаго, единаго благословеннаго
отцев Бога и препрославленнаго»
(Тропар 7-ї пісні Пасхального канону)
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
У ці величні і славні дні Пасхальної радості ми, православні християни, духовно торжествуємо. Воскресіння Іісуса Христа і таємниця зцілення людської природи є причинами нашої духовної радості, яка благодатно оселяється в наших душах і серцях. Воскреслий Христос Бог дійсно, а не символічно являє світу істинну славу людини. Ми читаємо в Євангеліях про нереальні, на наш погляд, властивості тіла Воскреслого Іісуса і дивуємося таким можливостям обожненого, але все ж таки людського тіла. Воскресіння – це не оживлення, а нове творіння. Спаситель показує нам наш дійсний потенціал, який сковує гріх та його наслідок.
Слава Воскресіння та наша людська неміч мають між собою нездолану прірву. Творець цього світу та земна людина начебто не можуть бути настільки близькими. Абсолютний Бог та слабка людина з пошкодженою волею, здається, ніколи не стануть співрозмовниками.
Втілення Бога в людській природі та Воскресіння із мертвих стають незбагненними для раціонального розуму подіями. Саме в цьому розкривається краса, любов та щирість стосунків Творця з Його величним творінням. Ці події стають свідченнями справжньої, чистої та абсолютної любові.
Любов Божа, що розіп’ята на Хресті, обіймає все людство Своїми пречистими руками. Любов, яка реально бачила нахили та особливості учнів, невідступно їм довірилась. Любов не сліпа, а зряча, здатна дати не один шанс на виправлення. Любов, яка знає неміч людської природи. Любов, яка здатна бачити в людині те, що попри гріховну хворобу в ній від Бога. Та сама Любов Божа, яка стала причиною нашого творіння, стає також і причиною нашого спасіння.
Водночас не можливо говорити про довіру до людини та духовну радість, коли наша країна проходить трагічний шлях війни. З кожним днем війна забирає життя багатьох синів та дочок України. Сьогодні ми певною мірою проходимо шлях Христа. Ми переживаємо зраду, обман, приниження, лукавство, страждання, розп’яття та смерть. Все більше ми усвідомлюємо, що людських сил для прощення наших вбивць не вистачає. Не вистачає сил і для перенесення тяжкої ноші болю та смутку через загибель близьких нам людей та наших співгромадян в цілому. Якщо і є така сила, яка могла б це понести, то вона обов’язково має бути надприродною. Тільки Бог міг прийняти весь цей жах своєю любов’ю та відплатити славою Воскресіння. Воскресіння Христове неможливо відмінити, отже тепер вибір особисто за кожним: увійти в славу спасіння або ж залишитися в сатанинській злобі та ненависті.
Воскресіння Христове стає початком торжественної ходи людства через переможені пекло та смерть. Від пекла залишаються руїни, а ворота смерті назавжди зруйновані. Воскреслий Христос Бог зробив так, що смерть для нас тепер всього лише межа, яка очищує домішки гріха задля набуття в подальшому слави Воскресіння, слави нового творіння во Христі Іісусі. Наші померлі, які ще в цьому земному житті пов’язали себе з Христом хрещенням та благодатними таїнствами, чіткіше від нас, земних, усвідомлюють велич та значимість перемоги Спасителя.
Воскресіння Христове стає непорушною надією на втілення нашого божественного потенціалу. Воно стає надією для тих, хто вже покинув це земне життя і для тих, хто ще його проходить. Сам Христос стає запорукою справжньої духовної радості, попри жахливі страждання, плач та смуток. Вже сьогодні Він дає Себе нам в Своїх Пречистих Тайнах, щоб і ми мали надприродну силу переживати жахливі події та залишитися людьми Божими.
Сердечно вітаю Вас дорогі отці, брати і сестри, всі вірні чада Волинської єпархії з великим святом Пасхи Христової. Від усієї душі бажаю Вам радості, що оновлює наші духовні і тілесні сили, які так необхідні для морального вдосконалення, для зміцнення християнської любові, для нашої праці на благо земної Батьківщини і у Славу Божу.
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
З архіпастирським благословенням
МИТРОПОЛИТ
ВОЛИНСЬКИЙ І ЛУЦЬКИЙ
Пасха Христова, 2025-й рік
м. Луцьк
