Отець Порфирій говорив, що батьки повинні дуже уважно слідкувати за тим, що вони говорять. Вони повинні благословляти, а не посипати прокляттями своїх дітей. Наше серце – це передавач, який випромінює сигнали, а пальці – антени. При цих словах він злегка підняв руки та розвів пальці. Кожна людина випромінює благословіння чи прокляття, щастя або біду, добро чи зло.
І Старець розповів такий випадок, свідком якого він був. Один хлопчик пішов гуляти саме тоді, коли його мати хотіла, аби він відвів їх віслюка на пасовисько. Коли дитина повернулася додому, вона кинулася до дитини з жахливими прокляттями, як це роблять неосвічені, грубі жінки з складним характером, які ведуть життя, далеке від Церкви. Між іншим не один раз вона сказала: “Щоби ти здохнув”.
Хлопчик взяв віслюка, поїхав на пасовисько, але дорогою впав зі сідла, вдарився головою у камінь та помер. Люди, які проходили поряд, підняли його та принесли додому. Жінка рвала на собі волосся, але було уже пізно.
Тому-то Євангеліє і радить нам благословляти, а не проклинати, оскільки благословіння приносить добро, а прокляття – біду та нещастя.
За розповідями Афонського старця Порфирія Кавсокалівіта “Діти та молодь”
