7.2 C
Lutsk
Четвер, 18 Квітень, 2024
Всі новини Проповіді Публікації

Нехай подвиг свт. Григорія Палами стане для нас провідником до Царства Божого: проповідь у другу неділю Великого посту

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Великий і спасительний Піст, свята Чотиридесятниця, є тривалим і нелегких шляхом, яким ми йдемо, долаючи труднощі, до Воскресіння Христового. У минулий воскресний день ми святкували Торжество Православ’я, а ця неділя присвячена святителю Григорію Паламі.

Євангельське читання цього дня повіствує нам про розслабленого, який прагнув зцілення і не міг сам без сторонньої допомоги дістатися до Лікаря. Друзі, котрі визвалися йому допомогти, принесли хворого, долаючи труднощі до Божественного Лікаря, котрий зцілив розслабленого. Так і нам, хворим гріхами, буває важко самотужки дістатись Царства Божого.

Господь вказує: ‘’Я є Путь, Істина і Життя!……’’( Іван. 14 . 6.) Коли ми рушаємо в довгу путь, нам потрібен провідник. На шляху до спасіння Христос є першим провідником, котрий веде нас усіх до Царства Небесного. Спаситель говорить нам словами Євангелія: ‘’Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!” ( Мф. 11. 28.) Цим самим запрошуючи усіх до спасіння.

Також нашими помічниками на шляху до спасіння є піст, молитва, визнання своєї гріховності, а ще особливою умовою є не осудження ближнього. Про це ми просимо у молитві святого Єфрема Сиріна: ‘’Господи и Владыко живота моего, дух праздности, уныния, любоначалия и празднословия не даждь ми. Дух же целомудрия, смиренномудрия, терпения и любве, даруй ми рабу Твоему. Ей, Господи Царю,даруй ми зрети моя прегрешения,и не осуждати брата моего.’’

Отож, поступово, крокуючи через велику пустелю Святої Чотиридесятниці, ми дійшли дня, коли Церква Христова вшановує великого вчителя і християнського проповідника святителя Григорія Паламу, архієпископа Фессалонікійського.

У синаксарії до канону святого читаємо такі вірші: ‘’Нині великого істиного проповідника, світла пресвітлого до Світла Немеркнучого приводить джерело світла’’. Цей син Божественого і невечірнього Світла, дійсно чоловік Божий, дивний слуга і служитель Господній Григорій.

Святитель Григорій родом був із Цареграда, виховувався благочестивими батьками. Григорій дуже старанно навчався світським вченням і осягнув усі філософські науки. Ще в юні роки залишився без батька. Мама виховувала дітей в суворості і благочесті, навчала Заповідей Божих і Священному Писанню. У віці двадцяти років, вважаючи все мирське примарним сновидінням, Григорій вирішує своє життя присвятити Богу. Матір з радістю сприйняла таке рішення сина. Зібравши всіх своїх дітей вона обняла їх і промовила: ‘’Ось я і діти, яких дав мені Бог’.’( Євр 2, 13. Ісая 8, 18.) Григорій роздав убогим чималі статки з батьківського майна і пішов за Христом, мама і сестри вибрали собі для служіння жіночу обитель, а братів Григорій привіз на Святу Гору Афон. Переконавши братів, що для них буде краще нести свій молитовний подвиг у різних монастирях, надіючись зустрітись у вічності, сам став покірним послушником Богомудрому старцю Никодиму в скиту святого Сави.

Ніс смиренно свій послух і молитвами старця навчився великим християнським доброчинствам. Коли старець почив у Бозі, інок Григорій прийшов у Велику Лавру святого Афанасія, прожив там декілька років і був назначений ігуменом Есфігменского монастиря. Полюбивши мовчання і усамітнення, монах Григорій практикує новий подвиг розумно-сердечної молитви, який називає ісихазм ( з грецк. – спокій, мовчання).

Благочестивий монах витримував суворий подвиг посту і молитви, боровся із страстями і спокусами. Всі свої думки підносив до Бога, з Божою допомогою подолав усі диявольські спокуси, і досягнув великих чеснот. Лише в поважному віці монах Григорій прийняв священний сан. Коли святий звершував Літургію, то підносився над усім земним, весь віддавався молитві. Усі, хто був присутнім у храмі, раділи душею і розуміли, що перед ними великий служитель Божий. Священник Григорій був наділений плодами і дарами Святого Духа. Передвіщав майбутнє, зціляв хворих, виганяв бісів з одержимих людей. Пресвітер Григорій боровся з ворогами церкви Христової, з єретиками і відступниками. Був делегатом Костантинопольського собору в 1341 році, де посоромив лжевчення єретика Варлаама.  Афонські подвижники з участю святителя склали відповідь на нападки Варлаама – так званий “Святогорський томос”.

І знову різноманітні єресі, неспокій і лжевчення роздирали Христове стадо, і знову Григорій, дякуючи своїй вченості, будучи наділений благодаттю Святого Духа, посоромив єретиків. За таку непохитну віру і розум, Собор обрав священника Григорія на архієрейський престол. Він був поставлений пастирем Фессалонікійської Церкви. Там святитель мужньо і терпляче звершував подвиги на захист чистоти Православ’я. Адже час від часу з’являлись лжевчителі, вовки в овечих шкірах, які намагались відвернути віруючих від Істинного вчення Христового. Пережив святитель Григорій гоніння і муки, коли три роки перебував у полоні агарян. Але й там безбоязно проповідував Євангеліє Христове. Християни – болгари викупили святого з полону і він з радістю повернувся до своєї пастви. До всіх своїх чеснот святитель Григорій прикрасив себе стражданнями: ‘’Носячи на собі язви Христа‘’ ( Гал. 6, 17.)

Святитель мав багато доброчинств. Ось тільки деякі з них: тихість і смирення, доброта, терпіння і великодушність, несприйняття наклепів на ближніх, суворе утримання і невибагливість в їжі та одязі, бідність, увага до оточуючих та розсудливість. Очі його завжди були джерелом сліз за свої гріхи, за страждання ближніх за вдячність Богу.

Святитель від початку звершення свого подвигу боровся проти страстей і бісів, мудро відганяв єретиків від Христової Церкви і спонукав до каяття. Написав богословські праці де виклав вчення православної віри, спираючись на Богодухновенне Святе Письмо. По – апостольськи пас стадо Христове.

Перейшов у вічність у віці 63 роки. Душу віддав в руки Богу, а нетлінне тіло залишив пастві, як дорогоцінний дар через який Христос подає зцілення від хвороб душевних і тілесних.

У Православній Церкві, як в безцінній скарбниці, зберігаються житія святих угодників Божих, як приклад для наслідування.

Нехай же сьогоднішнє євангельське повіствування і життєвий подвиг святого Григорія будуть для нас провідниками до Царства Божого.

прот. Анатолій Ткачук,

настоятель храму святителя Стефана,

єпископа Володимир-Волинського

селища Торчин

(Білостоцький благочинний округ)

Вас може зацікавити

6 квітня 2023 року – календар з повчанням

Редактор Головний

Проповідь у день свята спомину чуда Архістратига Михаїла, що сталося в Хонех

Редактор Головний

Архієреї та священники Волинської єпархії співслужили Предстоятелю у день його тезоіменитства. ФОТО

Редактор Головний