Але ж ніхто не змушує людину іти саме на ранню службу. У містах майже завжди служать ранню та пізню Літургії, а в селах у неділю і так ніхто не спить довго. Що стосується мегаполісу, то ніхто не заважає в суботу після повернення з вечірнього богослужіння поговорити з сім’єю, почитати цікаву книгу і після вечірніх молитов лягти спати близько 11-12 години ночі, а зранку встати о пів на дев’яту та піти на Літургію.
Дев’ять годин сну можуть майже кожному відновити сили, а якщо цього і не станеться, то ми можемо “добрати” нестачу денним сном. Усі наші проблеми пов’язані не з церквою, а з тим, що ритм нашого життя не відповідає Божій волі і тому виснажує нас. І тільки спілкування з Богом – Джерелом усіх сил Землі, може дати людині і духовні, і фізичні сили. Давно було помічено, що якщо до суботи напрацюєшся, то недільна служба наповнює внутрішньою силою. Сила ця, зокрема, і тілесна. Не випадково подвижники, які жили у нелюдських умовах пустелі, доживали до 120-130 років, а ми ледь дотягуємо до 70-80. Бог зміцнює тих, хто надіється на Нього і служить Йому.
Читати також: Ходити до храму потрібно, але чому щонеділі? Для чого цей фанатизм?
До революції було проведене дослідження, яке показало, що найбільша тривалість життя була не у дворян та купців, а у священників, хоча вони і жили у набагато гірших умовах. Це видиме підтвердження користі від щонедільного ходіння у дім Господній.
Що стосується спілкування з сім’єю, то хто заважає нам піти в храм повним складом? Якщо діти малі, то дружина може прийти в церкву пізніше, а після закінчення Літургії можна всім разом погуляти, піти у кафе, поговорити. Хіба це зрівняється з тим “спілкуванням”, коли вся сім’я дружно тоне у чорному ящику? Часто ті, хто не ходить у храм через сім’ю, не обмінюються з близькими і десятком слів за день.
Що стосується домашніх робіт, то Слово Боже не дозволяє у недільні дні виконувати ті справи, які не є суттєво важливими.
Не можна влаштовувати генеральне прибирання чи день прання, консервацію на рік. Час спокою триває з вечора суботи до вечора неділі. Усі тяжкі справи треба переносити на недільний вечір. Єдиний вид тяжких робіт, які ми можемо і повинні робити у неділю та свята, – це справи милосердя. Влаштувати генеральне прибирання у хворої чи старшої людини, допомогти у храмі, заготувати продукти сироті і багатодітній сім’ї – це істинне та угодне Творцю правило дотримання свята.
Священник Даниїл Сисоєв (із книги “Для чого ходити до храму кожної неділі”)
