Слава Отцю і Сину і Святому Духові.
Завтра завершується перша седмиця Великого Посту. На який багато хто з нас покладає особливі сподівання. Прагнення зрости духовно, зміцнитись у вірі, перемогти свої пороки.
Іоанн Златоуст сказав: “Можна багато постити і не дістати за це нагороди. Чому? Бо стримуючись від їжі, не здержувалися від гріхів. Не їли м’яса, а з’їдали доми бідних. Не впивалися вином, а п’яніли злою похіттю. Проводячи весь день без їжі, перебували на сороміцьких видовищах…Яка користь з посту, коли ти позбавляєш тіло дозволеної законом їжі, а душі даєш протизаконну поживу”.
І саме в цей час диявол щосили намагається звести нас у спокусу. А ми, побачивши своє рабство від гріха, розчарувавшись у своїх немочах, готові от-от упасти. Тому зараз особливо важливо просити підтримки в Господа, а Він, як милосердний Отець, обов’язково нас підтримає. Як мовиться: “Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете” (Мф. 7:7).
Цього дня, у суботу першої седмиці Великого Посту, Свята Церква вшановує пам’ять Святого мученика Федора Тирона. Цей святий був воїном (саме прізвисько його “Тирон” походить від латинського – “tiro”, що означає “новобранець”, “рекрут”).
Зараз, як ніколи, ми розуміємо, на який подвиг іде воїн за свою державу. Він приносить в жертву, здавалося б, найцінніше – своє життя. Та цього виявилось мало, бо під час проведеної за вказівкою імператора Галерія (305-311) кампанії з примусу християн до принесення жертв язичницьким богам, Феодора разом з іншими вірянами примушували віддати душу, зректися Христа і принести жертву ідолам, але воїн твердо привселюдно визнав свою віру в Христа Спасителя.
Воєначальник Феодора Врінк дав йому кілька днів на роздуми, під час яких святий посилено молився. Після цього Феодора звинуватили в підпалі язичницького храму Кібели і привели на суд до градоначальника Публія. Феодор знову сповідував себе християнином, після чого його помістили у в’язницю і прирекли на голодну смерть. Там йому явився Іісус Христос, Господь втішав і підкріплював його.
Виявивши через деякий час Феодора живим, градоначальник знову запропонував йому здійснити жертвоприношення. Після відмови, Феодора піддали тортурам – його тіло стругали залізними зубцями, але святий продовжував сповідувати Христа, за що його засудили на спалення.
Мученик Феодор без трепету зійшов на вогнище і з молитвою та славослов’ям віддав свою святу душу Богу.
У цей благословенний час підготовки до Світлого Христового Воскресіння, ми повинні наслідувати подвиг Святого Феодора, віддавати свою душу під Божу опіку, а не приносити в жертву своїм пристрастям.
Хай же Божа Матір покриває нас всіх Своїм Святим Омофором, а милосердний Господь дарує нам достойне покаяння і підтримку на нелегкому постовому шляху до Світлого Воскресіння. Амінь.
Ієрей Ігор Бондарчук.
настоятель Свято-Покровський храму
с. Широке
(Горохівський благочинний округ)