Продовжуємо святкувати Світле Христове Воскресіння.
З’єднується Небо та земля у радості Пасхальній. Воскрес Бог, і вороги Його присормлені зникають, як дим, тають, як віск від лиця вогню, від лиця світла Господа нашого Іісуса Христа.
І зупиняєшся, і завмираєш, і тремтиш перед лицем того чуда, того Дня Великого і Святого, який створив Господь. І ми ввійшли у День цей, і порадіємо, і возвеселімось у ньому.
І ми у цей день ввійшли. Хоча він і конкретно історичний, але і значно глибший за простір та час. Пасха поглинає і простір, і час. Вона іде у безмежну висоту, в вічність – до престолу Божого. І в Ній з’єднуються Церква земна і Церква небесна. Хто вступить у цю Пасху, так же само ніби душею своєю вступає у вічність, де перемагаються пекло, смерть, диявол.
І мало того, у Христі воскресаємо і всі ми. Згадаємо тропар Пасхи. Бог дарував тим, що у гробах, життя вічне. Хто такі ті, що у гробах? Це всі ми. Усі люди, які живуть на землі. Христос увійшов у пітьму гріховну нашого серця, що являє собою гроб, наповнений гидотами та нечистотами, та освітив, очистив, зцілив його. Спас тебе та мене.
Світла седмиця… Час, коли Господь хоч і невидимо, але так відчутно знаходиться посеред нас. Пасхальна радість є незрівняною ні з чим. Це знає кожен православний християнин. І коли, до прикладу, відбувається щось хороше, чому я радію, це радість завжди, як і річка невидима, є емоційною, вливається в океан Пасхальної радості, який живе всередині мене.
У ці прекрасні дні Світлої седмиці від душі хочеться побажати всім нам, дорогі брати і сестри, щоб ми з Божою допомогою ніколи не втрачали цієї Пасхальної радості, щоб у тяжкі хвилині скорбот, спокус та випробувань Господь зігрівав у нас Пасхальну радість та дарував нам сили жити та перебувати у ній.
Адже, за своєю сутністю, Світла седмиця – це ластівка загального воскресіння мертвих. Вона є передднем нового граду Єрусалима, вічного блаженства праведників, серед яких видимо буде перебувати живий Бог.
Ми живемо цим сподіванням, цією надією, що ввійдемо у Пасху вічну, в Пасху безкінечну, Яка буде з нами, в нас та навколо нас завжди. Вона не закінчиться ніколи.
І в земній юдолі скорбот, хвилювань, падінь та піднімань це головна опора для православного християнина.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Ієрей Андрій Чиженко
