25.3 C
Lutsk
Неділя, 14 Липень, 2024
Всі новини Новини УПЦ

Митр. Антоній (Паканич): Як відповідати на агресію щодо Церкви від своїх рідних?

Велика проблема нашого жорстокого часу – це невміння спілкуватися з близькими. 

Це і зрозуміло: адже зараз, коли у багатьох людей розхитана психіка, спілкуватися буває особливо  важко. Тим більше, якщо співрозмовник упереджено та агресивно ставиться до Церкви.

Є таке поняття – “посттравматичний синдром”. Його часто застосовують до людей, які пережили тяжкі випробування для психіки. Раніше це поняття стосувалося, передусім, військових, які пережили бойові дії. Але тепер схожі випробування випали і на долю дуже багатьох людей, як у зоні бойових дій, так і в тилу. Можна сказати, що всі ми тією чи іншою мірою схильні до цього синдрому.

До цих проблем, які цілком зрозумілі, доєднався і величезний потік негативу, який недобросовісні ЗМІ виливають на Церкву. Нині загалом медіасфера не тільки у нас, але також чи не у всьому світі стала таким собі нездоровим простором та є небезпечною для будь-якої психіки, тим більше якщо людина перебуває у стані постійного стресу.

Тому не варто дивуватися, коли ваші близькі раптом починають транслювати агресивну неправду про Церкву, яку їм вбили у голову. Тим більше не слід гніватися у відповідь. По-перше, гнів – це завжди поганий порадник. Віддзеркалюючи агресію співрозмовника, ми тільки її подвоїмо, що уже є гріхом. Але головним є те, що ми і співрозмовника свого не переконаємо, і себе позбавимо душевної рівноваги.

Як говорить апостол: “Завжди уникай нерозумних і безглуздих суперечок, адже сам знаєш, що вони призводять до сварок. Бо слуга Господній повинен не сперечатися, а бути люб’язним до всіх людей, терпеливим і здібним у навчаннях своїх. Ти маєш з лагідністю навчати своїх опонентів, маючи надію, що Бог подарує їм каяття і приведе їх до пізнання істини. Тоді, можливо, вони отямляться й звільняться від диявольських тенет, які їх тримали у полоні” (2 Тим. 2:23–25).

У цій апостольській настанові хочеться звернути увагу на одну важливу думку: “бути люб’язним до всіх… маючи надію, що Бог подарує їм каяття і приведе їх до пізнання істини”. Іншими словами: не варто надіятися лише на себе, адже дуже часто людині вкаже на її помилку не наша перемога над нею у словесному поєдинку, а Сам Господь. Наша ж роль тут є мінімальною.

І тим більше важливо не захоплюватися полемікою за правилами сучасних ЗМІ та соцмереж, а зберігати смирення та спокій душі. Як сказав Христос: “По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою” (Ін. 13:35).

Наше завдання нині не стільки навіть переконувати близьких, скільки своїми словами та вчинками показувати образ справжніх християн. А для цього необхідні, передусім, навики терпіння, смирення та власного благочестя. І це допоможе нам більше, аніж формальне знання ведення дискусій.

Джерело

 

Вас може зацікавити

8 грудня 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний

Коли храм вважається оскверненним

Редактор Головний

Студенти ВДС вчергове здали кров для поранених воїнів ЗСУ

Редактор Головний