Люди часто йдуть від реальності. Зазвичай для цього є два шляхи: перший – жити ілюзіями і фантазіями, а другий, навпаки – жити очікуваннями катастрофи. І те, і те реальність спотворює, одні її прикрашають, інші – драматизують. Ось про цих останніх і хотілося б поговорити.
Такі люди дуже люблять поширювати найпохмуріші і безглузді чутки. Що б у світі не відбувалося – все веде до вселенської катастрофи.
Здавалося б, ну і що? Адже ми віруємо, що рано чи пізно, земна історія прийде до свого завершення і після безлічі лих і катаклізмів, включаючи явище антихриста і останніх гонінь на Церкву, відбудеться друге пришестя Господа Ісуса Христа.
Але у драматизаторів немає надії на пришестя Господа. Вони живуть саме лихами і нещастями. Від найдрібніших до найбільших. Десь стався збій банкомату – це ознака краху найбільш популярних банків, а то і зовсім – всієї Банкової системи. Терміново потрібно переводити гроші з карт в готівку! Десь підвищився курс долара – все! Національній валюті прийшов кінець, терміново скуповуємо долари. Оголошують карантин – потрібно моментально бігти в магазин за гречкою і засобами гігієни. І так далі.
І, що характерно, такі люди не можуть переживати свої панічні страхи поодинці – їм неодмінно потрібні глядачі і слухачі. І, чим більше такими страхами панікер заразить оточуючих, тим йому затишніше.
І найсумніше, що таких драматичних панікерів стає все більше і більше. Страх адже дуже заразний. І дуже небезпечний.
У багатьох людей від постійного очікування страху загострюються психічні захворювання або проявляються інші недуги, спровоковані психосоматичними розладами (коли під впливом самонавіювання, у людини починають активізуватися фізичні проблеми). Хтось і зовсім доходить до самогубства.
І в цьому вина не тільки самої людини, що впустила в свою душу страх і довела його до ступеня крайнього відчаю. Величезна вина тут лежить і на тих, хто постійно поширює паніку, нагнітає і залякує себе і ближніх.
Чи варто нагадувати, що християни так поводитися не повинні? Так, ми не чекаємо від земного життя особливих благ і не спокушаємося ними, але точно також, ми живемо сподіванням на нашого Господа і Спасителя. Який один може захистити нас від усіх криз і негараздів. Відкидати Божий захист і постійно панікувати може лише людина малодушна і маловірна. Скажу більше – така людина і віруючою-то називатися не може, адже якщо вона більше вірить в страх, ніж в Бога – як це можна назвати?
Записала Наталя Горошкова