Новий рік кожен новий сезон стає проблемою як для тих, хто його бурхливо відзначає, так і для оточуючих.
Безперервний гуркіт петард, який починається задовго до новорічної ночі і ще довго не припиняється після, створює незручності великій кількості людей. А скільки коштів і сил йде на підготовку святкування. В останні дні і навіть години перед святом в магазинах утворюються черги за продуктами і випивкою…
Насправді немає нічого поганого в святкуваннях, і тут не варто бути ханжею. Пояснювати невіруючим або маловірующим людям, чому в піст наїдатися і напиватися недобре, – заняття не дуже вдячне. Але ж і віруючі люди теж не дуже відстають від них. У багатьох на святкування йде велика частина коштів. І на що ж іде? На таку величезну кількість страв, що навряд чи хто зможе оцінити їх смакові якості. Особливо на другий і третій день (адже відразу з’їсти таку кількість їжі просто неможливо). А вже якщо врахувати величезну кількість алкоголю, що випивається, то і зовсім. Досить дивна нераціональна поведінка, чи не так? І тим не менш дуже багато хто відзначає свята саме так.
Колись новорічні свята, нехай навіть і світські, були часом родинного спілкування, а частування – лише чимось, що супроводжує свято. Тепер же, схоже, неймовірна кількість їжі і випивки стає мало не самоціллю. Неначе пересиченням стравами люди намагаються заповнити душевну порожнечу, компенсувати недолік душевного тепла. Але виходить якось не дуже. Адже всі чекають від приходу Нового року чогось особливого. А на практиці перший день Нового року багато хто зустрічає з неприємним відчуттям похмілля і усвідомленням, що фактично не змінилося нічого. Все це сумно, звичайно.
Але давайте спробуємо згадати, в чому суть свят. Особливо для нас – християн.
По суті, Новий рік – всього лише перехід від одного тимчасового циклу до іншого. І навіть не один (адже на початку вересня ми вже відзначали церковне новоліття). А для православних це, передусім, нагадування про швидке Різдво Христове, до якого потрібно підготуватися і тілесно, і душевно, і духовно.
Будь-яке свято передбачає відчуття радості, і це ключовий момент. Адже радість, насправді, всередині у нас. Потрібно лише відкрити її і неодмінно поділитися з ближніми. І якщо, замість того, щоб витрачати величезні кошти на смакоту і пияцтво, ми в ці дні хоч трохи поділимося з тими, у кого їх бракує, це принесе радість не тільки нам. Адже справа навіть не в матеріальних благах.
Під свята гостріше відчувається самотність, тому варто поділитися і душевним теплом з тими, кому його не вистачає: із забутими літніми родичами, можливо, з самотніми літніми сусідами, – тут вже кожному видніше, кому допомогти. Але допомогти потрібно неодмінно. І тоді відчуття душевної порожнечі разом з переповненим шлунком зміниться на справжню духовну радість.
Записала Наталя Горошкова
