Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ спільно з Київською духовною академією і семінарією розпочинає новий проект — «Таємниці богослужіння», у якому буде йти мова про важливість храмового богослужіння та осмисленої участі в ньому кожного православного християнина.
У першому відео з циклу Керуючий справами УПЦ, заслужений професор КДА, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповідає про тематику проекту, його авторів та формат, а також про головне богослужіння Церкви — Божественну літургію.
Прот. Олександр Клименко: Усі без винятку люблять добрі новини, і сьогодні я ділюсь такою. Я, протоієрей Олександр Клименко, — звичайний парафіяльний священик Бориспільської єпархії УПЦ, і, звичайно, для мене те, чим я з вами зараз поділюся, було радісною звісткою. З ініціативи Синодального Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ та Київської духовної академії і семінарії розпочинає своє життя проект “Таємниці богослужіння”. Про цей проект, про його особливості і про те, чому я його називаю радісною звісткою для всіх нас, я буду сьогодні говорити з Керуючим справами УПЦ, заслуженим професором КДАіС, митрополитом Бориспільським і Броварським Антонієм.
Благословіть, владико!
Митрополит Антоній: Бог благословить!
Прот. Олександр Клименко: Ви завжди тримаєте руку на пульсі. Я, як колишній Ваш студент, який став свідком добрих реформ у духовній освіті нашої Церкви, переконаний, що Ви нам достеменно можете розповісти про цей проект. Тож, про що цей проект? Яка його мета та його аудиторія?
Митрополит Антоній: Мета дуже важлива, тому що основою церковного життя віруючої людини є богослужіння.
Так, кожна людина молиться вдома, але богослужіння — це наше спільне вираження любові до Бога. Кожен знає, що коли переступає поріг храму, то одразу потрапляє в особливу атмосферу — атмосферу соборної молитви. Богослужіння якраз виражає соборний дух нашої Церкви. Тому кожна віруюча людина обов’язково у святкові дні та в неділю приходить до храму Божого, щоб тут поспілкуватися з Богом і відчути, я б сказав, “тісноту” таких само віруючих, як і кожен із нас.
Ми всі є немічні, у кожного з нас є свої особливості, свої проблеми, свої радості, а коли ми приходимо до храму на богослужіння, то наші немочі людські втрачають свою силу. Тому що в храмі всі люди з молитвою, і відбувається обмін Божественною енергією, що виходить із Таїнств Христових, із богослужіння і від наших душ. Дуже важливо, щоб люди, які приходять до храму, — а тепер приходить багато людей, які не мають досвіду церковного життя та не обізнані в богослужінні, — розуміли, що саме відбувається, тобто брали свідому участь у богослужінні.
Богослужіння має довгу історію. Ми маємо можливість помітити елементи різних епох, відбиток різних святих людей, чудову символіку в храмі. Тому дуже важливо, щоб кожен, хто переступає поріг храму Божого, свідомо це відчував, знав історію, знав, що відбувається, знав чудові богослужбові тексти. Адже святі отці говорять, що прості люди, які не вивчали богословських книг, але приходячи до храму Божого і вникаючи в те, що відбувається, мають бути прекрасними богословами, щоб їх не можна було зрушити в розкольницькі течії або сектантські напрямки, тому що богослов’я проникало в їх серце, в кожну клітинку душі.
Через те, я вважаю, цей проект дуже важливий для простих людей, які слухатимуть те, що будуть розповідати експерти, і, можливо, це допоможе більшому воцерковленню — люди свідоміше будуть розуміти, що відбувається, а це буде їх притягувати до богослужіння. Тому що православне богослужіння — це чудове богослужіння! Пам’ятаймо вислів святого князя Володимира, сказаний після повернення зі Святої Софії: “Ми не знаємо, де ми були: на небі чи на землі”. Себто богослужіння також відображає Царство Боже.
Прот. Олександр Клименко: Хто буде експертом у цьому проекті, хто буде доносити до людей простим зрозумілим словом усе те, що відбувається в храмі, і те, що ще залишається таємницею для мирян, які б мали знати моменти богослужіння через своє воцерковлення?
Митрополит Антоній: Це священик нашої Бориспільської єпархії протоієрей Олександр, який буде вести передачу, та викладачі Київської духовної академії і семінарії, які фахово займаються історією літургіки.
Як ми знаємо, кістяк богослужіння — походить з апостольських часів, але є дуже багато нюансів, які приходили у богослужіння поетапно, наприклад, із захистом Православних догматів, що внесли свою краплинку. Тому тут важливо, щоб про це розповідали простою мовою, але фахівці, які є і теоретиками богослужіння, і водночас священнослужителями, котрі безпосередньо спілкуються з людьми, відчувають їхні потреби та знають, на чому важливо зробити наголос, про що більш відкрито говорити, щоб богослужіння дійсно сприймалося сучасниками. Так, церковнослов’янська мова богослужіння дуже багата, і якщо сучасна людина зможе відчути це багатство, то вона завжди захищатиме і саму мову, і те, що відбувається під час богослужіння. Це буде її рідним, тобто тим, що не можна відірвати від життя християнина ХХІ сторіччя.
Прот. Олександр Клименко: Дякую, владико! Ви знаєте, часом люди сприймають себе у храмі, особливо ті, які ще не встигли полюбити красу складного богослужбового чину, глядачами або “користувачами/ споживачами релігійних послуг”. Простіть за таку фразу, але це вже такий поширений мем: “користувачі релігійних послуг”. Багато хто переконаний, що ця інформація, якою ми з Вами хочемо поділитися з людьми, належить до “disciplina arcani”, тобто є тим таємничим, що треба лише для священнослужителя, а всім іншим, мовляв, “достатньо прийти й насолодитися моментом”. Як Ви думаєте, наскільки нагальним є у ХХІ ст. розкриття саме цієї інформації перед звичайними парафіянами і навіть перед тими, хто ще тільки шукає дорогу до храму?
Митрополит Антоній: По-перше, треба усвідомлювати, що коли ми говоримо про Таїнства Церкви, про таємниці богослужіння, то не маємо на увазі, що люди віруючі і зокрема священнослужителі володіють таємною інформацією, яку не можна розголошувати. Треба розуміти, що коли ми говоримо про наші відносини з Богом, то завжди відзначаємо, що це таємниця. Але це таємниця як частина того сакраментального, яке не завжди можна пояснити раціонально. Цим взагалі відрізняється людина віруюча. Ми ж говоримо, що віримо, довіряємо Богу, і будь-яке Таїнство Церкви насамперед звершує сам Бог — як Він звершив таїну нашого спасіння, так Він звершує богослужіння.
На початку Літургії ми чуємо діалог диякона і священика. Диякон говорить: “Время сотворити Господеви, владыко, благослови”. Себто на початку Літургії говоримо про те, що настав час, коли буде діяти Бог. До цього ми зробили все необхідне, тобто звершили проскомідію, а тепер настає час, простіть за таке слово, “роботи” Бога. Людина віруюча, яка бере участь у богослужінні, чудово відчуває, що Бог бере участь у богослужінні. Тому не треба боятися таких слів, а треба свідомо вникати в те, що відбувається, в те, що відкривається іншою красою і, можливо, зовсім іншим смислом, а не трафаретними словами, не тими, які ми, можливо, почули про богослужіння на вулиці або за свічковою скринькою, та треба відкриватися Богу кожному окремо.
Релігійне життя будується на досвіді. Кожен віруючий чудово усвідомлює, як щоразу під час богослужіння отримує щось нове і в розумінні, і в житті, і в допомозі. У цьому сила віруючої людини. Я бажаю, щоб кожен не боявся, а заглиблювався у ці таємниці сакраментальної дії Бога на землі.
Прот. Олександр Клименко: Ви у своїй відповіді не змогли обійти увагою Літургію. Все у своєму житті ми черпаємо в Літургії, в Євхаристії, і я знаю, що ключовим об’єктом дослідження проекту “Таємниці богослужіння” буде саме Літургія. Багато різних чинів можна було взяти, але чому в першу чергу ми звертаємо увагу на Літургію?
Митрополит Антоній: Тому що основою християнського життя є Свята Євхаристія, яка звершується на Літургії. Сам Господь сказав: “Ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь имеет жизнь вечную” (Ін. 6: 54). Свята Євхаристія — це центр всього, що відбувається в Церкві Христовій. Один сучасний богослов сказав, що храм — це стіни, зведені навколо Євхаристії. Дійсно, храм існує для того, щоб могла звершуватися Літургія і насамперед Свята Євхаристія.
Дуже важливо кожному усвідомлювати: що б ми не робили і як би ми своє життя не відбудовували в релігійному плані, без прямої нашої участі в Літургії та Євхаристії немає спасіння. Священномученик Іриней Ліонський сказав: “Євхаристія — це ліки безсмертя”. Себто якщо людина хоче вилікуватися від гріха, то є тільки один засіб — Свята Євхаристія.
Дуже важливо зрозуміти, з чого починається Літургія, яку звершують і священик, і миряни. Дуже важливо зрозуміти, що віруюча людина в православному усвідомленні за богослужінням не спостерігач, як ви зауважили на початку, а бере пряму участь у Літургії. Є Чин Літургії, в якому є слова священика як предстоятеля, який стоїть “попереду” віруючих людей, але є миряни, які є прямими учасниками Святої Євхаристії. Тому важливо брати усвідомлено участь у Літургії та знати достеменно, що на ній відбувається.
Важливо також, щоб після почутої інформації під час цього проекту люди зверталися до богословських і богослужбових книг, аби ще більше проникати в таїну богослужіння, яке не просто тоді даватиме нам корисну інформацію та сили для життя, а, як сказав священномученик Іриней Ліонський, сили для безсмертя.
Прот. Олександр Клименко: Дякую, владико! Дайте, будь ласка, нашому цеху і тим експертам, які будуть приходити до нас, декілька порад, як провести правильно цей проект, та Ваше Архіпастирське благословення.
Митрополит Антоній: Коли ми говоримо про віру, то насамперед усвідомлюємо, що не просто доносимо якусь інформацію, ми ділимося своїм досвідом. Християнство завжди будується на досвіді. Ми пам’ятаємо, як проповідували апостоли, а це розкривається в Книзі Діянь. Не йшлося про якісь богословські суперечки, натомість апостоли завжди говорили: “Ми говоримо про те, що бачили, і свідчимо про те, що бачили і відчували”. Думаю, якщо кожен із нас, хто бере участь у богослужінні, ділитиметься своїм досвідом, то це й притягатиме людей. Не просто суха інформація про символіку, про певний зміст, а — про переживання богослужіння віруючих людей, які відчувають в цьому велику підтримку. Це має бути не просто просвітницький проект, а місіонерський, що дає людині певний “заряд” бачення того, що відбувається в храмі. Дійсно, інколи іконостас “перекриває” нам те, що відбувається на Святому Престолі, але духовно ніяких перепон у богослужінні не існує. Як я вже говорив, у богослужінні бере участь вся громада: священник як предстоятель і всі люди як представники цієї громади, як прямі учасники служби Божої. Якщо вдасться це все донести до глядачів, то буде дуже велика користь і інтелектуальна, і пізнавальна, і буде особливий потяг до храму. Тому що до храму треба поспішати. Якщо Господь дає ці доріжки, як було сказано в одному фільмі, то вони всі ведуть до храму, а якщо дорога не веде до храму, то ця дорога не потрібна. Думаю, що цей проект зробить більш простою та прикрашеною доріжку, яка обов’язково приведе наших глядачів до храму, щоб вони брали пряму участь у наших православних богослужіннях.
Прот. Олександр Клименко: Дуже дякую Вам, Ваше Високопреосвященство, за те, що знайшли час і за Вашу молитовну підтримку! Просимо Ваших молитов і надалі та Вашого благословення! Будемо старатися провести цей проект чесно, відкрито, щоб, за словом владики Антонія, все сказане і мною, як ведучим, і експертами було з власного молитовного та літургійного досвіду. Запрошую всіх, хто дивиться це перше відео, долучитися до когорти тих, хто вивчають богослужіння, люблять його, а найголовніше — відвідують його і стають живими учасниками Таїнства Святої Євхаристії. Нехай вас береже Бог і до нових зустрічей!
