Міну уповільненої дії для своїх дітей підклали батьки, які почали масово розлучатися в 90-х роках через важке матеріальне становище, необхідність заробляти далеко від дому, а іноді просто через падіння моральності. У величезної кількості дітей 90-х з’явився сумний досвід того, що татом можна називати і дядька, прізвище якого ти не носиш. Сьогодні ми часто спостерігаємо картину, коли людина, яка досягла 40 або 45-річного віку може втретє і навіть вчетверте перебувати у шлюбі.
Тут і можна позначити першу причину розпаду шлюбів: нинішні подружжя не бачили позитивних прикладів міцної сім’ї, батьки не змогли дати такого прикладу.
Друга причина, яка так само часто вбиває сім’ї – це статева розбещеність, дошлюбний сексуальний досвід і небажання обмежувати себе в задоволеннях. Про це багато говорять і немає потреби зайвий раз на цьому акцентувати увагу. Підкреслю лише одне: хто пізнав свою дружину після вступу в законний шлюб, отримає допомогу від Бога в моменти спокуси і втримається від спокуси мати чужих дружин, оскільки він був вірний Богу до шлюбу.
Ще одна причина розірвання шлюбів – це неконтрольоване вторгнення батьків в життя своїх одружених дітей. У послідуванні Вінчання говориться, що не поради або прямі дії, а саме «молитви батьків зміцнюють основи будинків». Замість того, щоб по-тихому дистанціюватися від новоствореної сім’ї, «навчені досвідом» бабусі і в значно меншій мірі дідусі, починають вчити невістку варити борщ для свого сина. А своєму синочку, потайки, впорскують у вуха отруйні слова, мовляв: «Дружин у тебе може бути багато, а я одна». Думаю, що кожен священик зможе навести подібні приклади, коли розпалися сім’ї через надмірне втручання батьків чоловіка або дружини. Блаженна та людина, чия теща або свекруха живуть за сотні кілометрів.
Ну, і звичайно, ключове значення має настрій самого подружжя. Коли у обох і хоча б у когось одного немає бажання працювати на спільне благо, і хтось постійно тягне ковдру на себе – хорошого чекати не доводиться. Або чоловік вимагає, щоб дружина була йому в усьому слухняна, сам себе не особливо обтяжуючи, або дружина постійно «пиляє» чоловіка за малий заробіток. Немає любові без випробування.
Найважливіше з умов збереження шлюбу – рішучість обох членів подружжя зберегти сім’ю і сподівання на Божу допомогу.
Щоразу після вінчання, осіняючи іконами молодих на солеї, кажу їм такі слова: «Буває, що подружжя лається, свариться, але яка б не була ця сварка, ніколи не говори про розлучення! Навіть слова цього не можна вимовляти! Хочеш все життя любити свою дружину (чоловіка) – більше ніж любиш її (його), люби Бога! Хочеш не боятися подружньої зради і загибелі шлюбу – найбільше бійся Бога!»
За матеріалами СПЖ
