8.5 C
Lutsk
П’ятниця, 29 Березень, 2024
Всі новини Проповіді Публікації

Бог став людиною у світі, в якому вже була людина, яка досягла великої праведності. І цією людиною була Пресвята Богородиця

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.

Свято Благовіщення сповіщає нам одну з найпрекрасніших, найпотаємніших, надзвичайніших таємниць Божественного одкровення. Саме тоді, коли вже минуло багато століть і поколінь,  представники богообраного народу марно чекали на Месію, отроковиці Марії вперше було проголошено повною мірою, коли в цей світ прийде Месія, як Він прийде в цей світ і яку особливу роль належить зіграти Їй, ще маленькій дівчинці.

Дуже часто для нас свято Благовіщення уявляється як райдужна, дуже красива картинка. До дівчинки з’явився ангел і сповістив їй, що вона стане учасницею спасіння людського роду, що через неї прийде Спаситель.

Однак спробуємо замислитись над тим, чи так легко бути свідком Благовіщення? Чи так легко сповіщати цю благу звістку людям? На той час, як отроковиця Марія удостоїлася видіння Архангела Гавриїла, вже багато століть марно чекав богообраний народ приходу у світ Спасителя.

Вже віки минули з того часу, як пророки сповіщали про прихід у світ Месії, а Його все не було. Були лише нескінченні випробування, важкі жертви на цьому шляху очікування людиною Бога. Люди народжувалися, зростали і вмирали, марно чекаючи на Месію.

Саме їй, юній дівчинці було доручено дізнатися про найголовніше. Що ж вона переживала в той момент, коли до неї з’явився Архангел Гавриїл? Напевно, не лише радість, а страх і трепет. І коли вона почула, що в світ прийде Спаситель, і саме вона стане тією, через кого Він набуде Своє людське єство, чи могла вмістити вона повною мірою те, що їй було сповіщено?

Згадаймо, дорогі брати та сестри, сьогоднішнє євангельське читання. Найсвятішій Діві важко було зрозуміти Архангела. І Вона просто по-людськи на його благу звістку відповіла тим, що Вона не знала ще чоловіка. Як вона може народити Месію? І так, як і багато її сучасників, вона жила в переконанні, що Месія це буде просто праведна людина, цар Юдейський з роду Давидового.
Вона навіть уявити Собі не могла, що це буде не просто праведна людина, не просто цар із роду Давидового, але що це буде Боголюдина. Архангел Гавриїл вказав їй на праведну Єлизавету, яка в похилому віці, всупереч усім законам людського єства, мала дати світові того, хто стане Предтечею Спасителя.

Але ж це буде людина. І хоча чудовим чином він народиться у людей похилого віку, все це буде відповідно до уявлень тогочасних людей. Їй же вперше відкрилося те, що у світ прийде не просто праведник, не просто цар із роду Давидового, у світ прийде Боголюдина.

Але ж це буде людина. І хоча чудовим чином вона народиться у людей похилого віку, все це буде відповідно до уявлень тогочасних людей. Їй же вперше відкрилося те, що у світ прийде не просто праведник, не просто цар із роду Давидового, у світ прийде Боголюдина.

Як могла вона вмістити це в себе? Якщо покоління людей витратили безліч сил, щоб зрозуміти таємницю Боголюдства? Якщо навіть у самій Церкві багато століть виникали цілі єретичні рухи, нездатні зрозуміти таємницю Боголюдства?

Вона прийняла цю таємницю. Прийняла та зрозуміла. Насамперед, своїм чистим серцем. Це один дуже важливий, як правило, виявляється прихованим від нашого розуміння аспект Благовіщення. Але ж було й щось інше.

Вона, праведна Отроковиця, звичайно ж, дізнавшись про те одкровення, яке дається їй, могла ж і засумніватися, подумати, що не ангел, а біс спокушає її. Але цього не сталося. Отроковиця виявляла мудрість, якою удостоювались лише деякі святі старозавітної церкви. Вона змогла розпізнати справжнє одкровення, яке виходить від Господа.

Але навіть тоді, коли Марія зрозуміла, що це справді Архангел Гавриїл, що сповіщає благу звістку, Вона, смиренна дівчинка, хіба не могла саме зі своєї смиренності сказати про те, що недостойна цього покликання, що не вмістить в себе цю велику таємницю народження у світ Месії. Адже за своєю смиренністю Вона могла вчинити так. І хто б міг її засудити за це? Але якби вона вчинила так, чи можливе було б наше з вами спасіння?

Ми, як правило, дуже багато і справедливо говоримо про те, що Спаситель виніс на Собі всю міру людських гріхів, що Він ніс на Собі тягар важкий, хресний тягар нашого з вами спасіння.

Але задумаємось сьогодні над тим, що ще до Нього Отроковиця Марія прийняла вже на Себе цей тягар, коли Вона сказала з покорою: Я – Раба Господня; хай буде Мені по слову твоєму, почалася справа нашого спасіння. І почала його проста дівчинка, яка мала стати Пресвятою Богородицею, яку ми славимо, як Чеснішу Херувим і як найславнішу без порівняння Серафим.

Але тоді Марія була лише Отроковицею. І не скажи Вона цих великих слів: «Я, раба Господня; хай буде Мені по слову твоєму», яким би був наш порятунок? У тому-то й полягає великий зміст Боговтілення, що Бог став людиною у світі, в якому вже була людина, яка досягла великої праведності. І цією людиною була Пресвята Богородиця.

І знову ми можемо сказати собі. Коли Вона була така праведна, мабуть, їй легше, ніж будь-кому іншому, було нести цей подвиг, цю велику таємницю, якої Вона тоді не могла поділити ні з ким. Бо хто повірив би дівчинці, яка сказала про те, що їй з’явився Архангел і сповістив, що саме вона народить Месію, який буде даний їй від Духа Святого.

У кращому разі її вважали б божевільною, у гіршому випадку, тою, що зневажає Бога і побили б камінням. Але Вона цю таємницю несла в Собі, з Собою, повіривши Богові. І ось ця глибока довіра Богу з боку людини, з боку людського роду, що втілилася тоді в цій маленькій дівчинці, стала запорукою того, що Христос, який прийшов у цей світ, був таки прийнятий, впізнаний, та знайшов учнів і послідовників.

Людство на той час вже було здатне прийняти Добру звістку та Боговтілення. І ось у цьому полягав головний сенс Благовіщення. В особі Пресвятої Діви Марії людство відповіло Богові на Його заклик усвідомлено та смиренно.

І ці слова Пресвятої Богородиці: «Я, раба Господня; хай буде Мені по слову твоєму», відтепер і до віку мали стати словами кожного християнина, який приймає у своє життя волю Божу.

Але це важко. Важко було їй. Важко нам. І водночас це єдиний шлях бути благовісником таємниці Боговтілення.

Ми всі, християни, покликані прийняти добру звістку в своє серце. Але ми також покликані і до того, щоб нести цю благу звістку світу, а це великий подвиг.

Ми всі добре знаємо, наскільки величним і водночас важким було життя Пресвятої Богородиці. Ми знаємо, яку величезну міру страждань їй довелося випробувати у цьому житті. Ніхто не страждав так, як Пресвята Богородиця. Але в цьому є дуже важлива вказівка ​​для всіх нас.

Добру звістку дуже важко прийняти, ще важче сповіщати її світові, але, можливо, найважче полягає в тому, щоб, прийнявши в себе благу звістку, сповіщаючи її протягом усього свого життя, залишатися вірним цій звістці. Залишатися вірним Богу, щоб ці слова Пресвятої Богородиці, в яких Вона сповістила про Свою готовність бути з Богом і служити Богу були найголовнішими для кожного благовісника Христового, тобто для кожного з нас з вами, дорогі брати і сестри. Амінь!

Священик Андрій Туришин
Настоятель Свято- Серафимівського храму
села Діброва
(Ківерцівського благочиння)

Вас може зацікавити

Архієпископ Нафанаїл очолив утреню з чином погребіння Святої Плащаниці

Редактор Головний

Архієпископ Нафанаїл у перший день Пасхи звершив велику вечірню у Свято-Покровському храмі

Редактор Головний

Єпископ Афанасій очолив всенічну напередодні першої річниці освячення Свято-Миколаївського храму Луцька

Редактор Головний