15.6 C
Lutsk
Четвер, 6 Жовтень, 2022
Всі новини Проповіді Публікації

Благодать Божої Матері перебуває над усім православним світом: Проповідь у день свята Покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Нікому серед народжених на землі не віддається таке шанування, як Пресвятій Богородиці – Тій, Яку Церква у богослужбових текстах називає «невместимого вместилищем» і «кивотом Божиим». Дійсно, хто ж гідний більшої похвали, аніж удостоєна стати «райских дверей отверзением» – земною Матір’ю Вічного Бога, Спасителя роду людського!

Промисл Божий влаштував так, що тіло Пресвятої Богородиці, після Її блаженної кончини, не залишилося на землі для благоговійного вшанування християнами, але було забране на Небо як така святиня, яка не могла залишатися серед людей.

За таких обставин особливого для християн значення набули речі, пов’язані із земним життям Діви Марії, а серед них – пояс Пресвятої Богородиці, на честь якого встановлене свято, що звершується у православних храмах цього дня. Богослужбові тексти виражають віру християн у те, що Богородиця Сама подарувала нам, Її шанувальникам, цей пояс.

Згідно передання, цей елемент Свого одягу Божа Матір ввірила апостолу Фомі за наступних обставин. Як відомо, під час погребіння Богородиці його в Єрусалимі разом із іншими апостолами не було. Коли вже через декілька днів апостол Фома прибув у Єрусалим, апостоли зжалилися перед його безутішністю й погодилися відкрити гробницю Божої Матері, щоб Фома зміг попрощатися. Але, як відомо, тіла Богородиці там уже не виявилося. Невдовзі, коли апостол Фома молився і скорбів, Божа Матір кинула йому з неба Свій пояс, який він відніс іншим учням. В Єрусалимі й досі паломникам показують місце молитви апостола та чудесного обретіння ним святині.

Надалі пояс Пресвятої Богородиці передавався віруючими від одного до іншого. Про місця подальшого перебування святині одностайної думки немає, але точно відомо, що в середині першого тисячоліття від Христа вона опинилася в Константинополі, де була покладена в дорогоцінному ковчезі в Халкопратійському храмі. На початку Х століття четверта дружина імператора Лева VI Мудрого Зоя, яка страждала біснуванням, у сні отримала видіння про те, що від поясу Пресвятої Богородиці зможе отримати зцілення. Коли вона розповіла це чоловікові, той дістав пояс з ковчега й передав патріарху. Останній розтягнув святиню над головою Зої, яка відразу ж відчула себе здоровою. Після цього пояс знову урочисто був покладений у золотий ковчег із царською печаттю. Хоча церковне вшанування поясу відбувалося й раніше, після чуда з імператрицею Зоєю воно збільшилося.

З часом часточки поясу Пресвятої Богородиці, як найцінніші реліквії, розпорошилися цілим християнським світом. Племінниця візантійського імператора Романа ІІІ Аргіра, яка на початку ХІ століття вийшла заміж за грузинського царя Баграта, частину святині принесла з собою. Нині вона знаходиться в храмі міста Зугдіді. Частину пояса, яку візантійські імператори брали з собою на війну і яку у візантійців відбили болгари, згодом опинилася у сербського князя Лазаря, який у 1151 році подарував її Ватопедському монастирі на Афоні. Є й інші місця, де зберігаються частини поясу Пресвятої Богородиці.

Звісно, вшановуючи вказану святиню, ми підносимо славу передусім Тій, Яка її носила – Пречистій і Преблагословенній Матері Божій. Висловлюючи віру в силу поясу, який одягала Сама Богородиця, в богослужінні ми згадуємо про покров Всенепорочної, під який прибігаємо завжди, коли потребуємо допомоги. Маючи поряд із собою Таку Заступницю, ми, християни, знаходимося під надійним захистом від впливу ворога нашого спасіння! Це оспівується й у богослужбових текстах нинішнього свята: «Обновляется сердце, верою теплою прикасающеся поясу священному Девы, и препоясуется силою непобедимою на страсти нечистыя и враг безплотных, невредимо пребывающе».

Шляхом аналогій із історії свята, християни сьогодні закликаються духовно піднятися від землі до неба, перепоясатися духовною силою та звеличувати «неизглаголанную славу и неизчетную благодать» Божої Матері, Яка для нас є «источник премудрости, из неяже слово всем происходит чтущим».

Звичайно, особливу духовну втіху сьогодні переживають саме у тих місцях, де знаходяться частини поясу Пресвятої Богородиці. У богослужбових текстах свята також неодноразово згадується про благословенний храм, удостоєний такої честі. Однак ми із вами добре знаємо, що благодать Божої Матері, Її покров, перебуває над усім православним світом! Ця благодать у численних Її чудотворних іконах, у безлічі храмів, присвячених Пречистій. Ця благодать проникає і в наші серця, якщо ми з вірою та любов’ю у своїй сердечній молитві припадаємо до ніг Пресвятої Богородиці і звертаємося до Неї у своїй щирій молитві. Ніхто у слізному воздиханні, шукаючи допомоги Божої Матері, не залишився без духовної втіхи та розради! Ніхто не осоромився у своїй надії на заступництво Богородиці!

Вшановуючи сьогодні святиню, пов’язану із Пресвятою Богородицею, знову й знову припадемо до Неї у своїх молитвах і проситимемо втішати нас у скорботах, як був втішений у свій час апостол Фома. Амінь.

Прот. Олександр Федчук, 

клірик Свято-Покровського 

храму Луцька

(Луцький центральний округ)

 

Вас може зацікавити

Як можна і як не можна святкувати Хрещення Господнє?

Редактор Головний

«Культура – це добре, але для того, щоб вона принесла користь, необхідно «окультурити» ще і душу», – прп. Паїсій Святогорець

Редактор Головний

8 вересня – святих мучеників Адріана та Наталії

Редактор Головний