| Cедмиця 14 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Прп. Пимена Великого (близько 450). Свт. Осії спов., єп. Кордувійського (359). Свт. Ліверія спов., папи Римського (366). Прп. Пимена Палестинського (близько 602). Мц. Анфіси. Прп. Савви. Прпп. сщмч. Кукші та Пимена посника, Печерських, у Ближніх печерах (після 1114). Сщмч. Михаїла Воскресенського пресвітера і з ним 28-ми мучеників (1918); сщмч. Стефана Нємкова пресвітера і з ним 18-ти мучеників (1918); сщмч. Павла Фокіна пресвітера (1918); сщмчч. Іоанна Лебедєва, Іоанна Смирнова пресвітерів і прмч. Мефодія (Іванова) (1937); сщмч. Олександра Ціцерова пресвітера (1939); сщмч. Володимира Соколова пресвітера (1940); св. Димитрія Крючкова спов., пресвітера (1952). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!” (Мф.23:11). Величина вимірюється за словом Господа не родом, не владою, не мірою здібностей і способів, а умінням влаштовувати благо для інших. Хто невтомніше і ширше діє в цьому роді, той і більший. Як у сім’ї найбільший, стаючи найбільшим, бере до серця турботу про всю родину і в тому честь і перевагу свою ставить, щоб усіх упокоїти, зробити так, щоб усім було добре: так і в спільноті християнському, той, хто хоче бути найбільшим, повинен прийняти на себе повну турботу про християнську зручність усіх у тому колі, у якому перебуває, і в тому роді діяльності, яку він собі обрав. Краще ж [сказати так]: кинь усяку думку про більшість, а візьми сердечну турботу про те, щоб якомога більше послужити на благо тих, хто тебе оточує, і будеш більшим перед очима Божими, а можливо, і у свідомості людей. Якби всі хто претендує бути більшим, зробили цей закон Христовий законом своєї совісті, яке пішло б одразу благоденство і достаток серед нас! Але те горе, що вищість незабаром у нас обертається на служіння собі та своїм інтересам і супроводжується завжди майже вимогою послуг собі, замість служіння іншим; совість же заспокоюється справністю ведення офіційних справ. Тому багато “більших”, а благо не зріє серед нас, і всі добрі засади не приносять того добра, яке від них очікується.
