| Седмиця 21-а після П’ятидесятниці. Глас 3. |
 Посту немає.
|
Мч. Нестора
Солунського (бл. 306).
Прп. Нестора
Літописця (1114), Мцц. Капітоліни та Єротиїди (304). Прп. Нестора некнижного, Печерського (XIV). Знайдення мощей блгв. кн. Андрія Смоленського в Переславлі-Залеському (1539). Мч. Марка і тих, що з ним (304).
Прмч. Сергія (1942).
Євангельські Читання
Мч.: Єф., 233 зач., VI, 10-17. Лк., 106 зач., XXI, 12-19. Ряд.: 2 Кор., 174 зач., III, 12-18. Лк., 36 зач., VIII, 16-21.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Немає нічого таємного, що не стало би явним, ні сокровенного, що не зробилося би відомим і не виявилося б”.
Виходить, як би ми не ховалися зі своїми поганими справами, їм незалежно від нас ведеться запис, який свого часу і буде пред’явлений.
Що ж це за хартія, на якій пишеться цей запис? Совість наша. Змушуємо ми її інколи мовчати – вона і мовчить. Але хоч і мовчить, а свою справу робить, веде найбільш точний літопис справ наших.
Як бути, якщо там записано багато поганого? Треба згладити написане. Чим? Сльозами покаяння. Ці сльози все змиють і сліду ніякого не залишиться від того поганого, що було записано. Якщо ж не змиє, то на суді доведеться самим перерахувати все написане. А оскільки тоді правда буде власною у свідомості, то самі ж і суд собі виголосимо, а Господь затвердить його.
Тоді буде рішення безапеляційне, тому що всякий сам себе засудить, до інших ж і справи нікому не буде. І все це станеться в одну мить; поглянеш і побачиш, що ти таке; і ось Господь всюприсутній тоді ж почує підтвердження суду; а опісля всьому кінець …
