| Седмиця 12-а після П’ятидесятниці. Глас 2. |
 Посту немає.
|
Перенесення мощей ап. Варфоломія
(VI). Ап. від 70-ти Тита, єп. Критського (I).
Свт. Мини, Патріарха Константинопольського (552). Свтт. Варсиса і Євлогія, єпископів Єдеських, і Протогена, єп. Каррійського, спов. (IV).
Прмч. Мойсея (1931). Сщмч. Володимира пресвітера (1938).
Євангельські Читання
Апп.: Тит., 300 зач., I, 1-4; II, 15 – III, 3, 12-13, 15. Мф., 11 зач., V, 14-19. Ряд.: 1 Кор., 125 зач. (від полу́), I, 26-29. Мф., 82 зач., XX, 29-34.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Два сліпці Ієрихонські звертаються, і Господь повертає їм зір. Але хіба тільки
ці одні сліпці були у місцях тих? Звичайно, що ні.
Чому ж вони отримали прозріння, а інші ні?
Тому що не кричали, а не кричали тому, що не мали надії, а надії не мали, бо не догоджали Богу, а Богу не догоджали через те, що мали мало віри.
До кого прийде справжня віра, той тієї ж хвилини почне догоджати Богу, після чого почне приходити і надія, а від усього цього – молитва, яка змушує на всяку допомогу.
Таким уже відмови не буває. Так вони і просити вміють, і правильно знають, що потрібно просити і міру цьому, а невідступність терпеливу в вірі тримають.
Все це неодмінно потрібно, щоб мати успіх, адже сама собою молитва має дуже слабкі крила.
