| Cедмиця 34-та після П’ятидесятниці |
| Ап. Тимофія (близько 96). Прмч. Анастасія Персіянина (628).
Мчч. Мануїла, Георгія, Петра, Леонтія єпископів; Сіонія, Гавриїла, Іоанна, Леонта, Парода пресвітерів та інших 377-ми (близько 817). Прмч. Анастасія, диякона Печерського, в Ближніх печерах (XII). Прп. Макарія Жабинського, Бєлевського чудотворця (1623). Сщмчч. Іоанна та Євфимія пресвітерів (1938). |
Євангельські Читання
Ап.: 2 Тим., 290 зач. (від полу), I, 3-9. Лк., 50 зач., X, 1-15. Ряд.: 2 Тим., 293 зач., II, 11-19. Лк., 88 зач., XVIII, 2-8.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЩОБИ ЗРОБИТИ БІЛЬШ ЗНАЧИМОЮ ТУ ІСТИНУ, “ЩО ТРЕБА ЗАВЖДИ МОЛИТИСЯ ТА НЕ СУМУВАТИ”, ЯКЩО НЕ СКОРО ПОЧУЄТЬСЯ МОЛИТВА, АЛЕ ВСІ ПРОДОВЖАТЬ МОЛИТИСЯ, ГОСПОДЬ СКАЗАВ ПРИТЧУ, ЯК СУДДЯ, ЩО НЕ БОЯВСЯ БОГА І НЕ СОРОМИВСЯ ЛЮДЕЙ, ЗАДОВОЛЬНИВ ЗРЕШТОЮ ПРОХАННЯ ВДОВИ, НЕ ТОМУ, ЩО БОГА ПОБОЯВСЯ І ЛЮДЕЙ ПОСОРОМИВСЯ, А ТОМУ, ЩО ВДОВА НЕ ДАВАЛА ЙОМУ СПОКОЮ.
ВІДТАК, ЯКЩО ТАКА ЗАГРУБІЛА ЛЮДИНА НЕ ВИСТОЯЛА ПРОТИ НЕВІДСТУПНОСТІ ПРОХАННЯ, ТО ХІБА БОГ ЛЮДИНОЛЮБНИЙ ТА МИЛОСТИВИЙ НЕ ВИКОНАЄ ПРОХАННЯ, ЯКЕ ПІДНОСИТЬСЯ ДО НЬОГО ЗІ СЛЬОЗАМИ ТА СМИРЕННЯМ?
ОСЬ І ВІДПОВІДЬ НА ТЕ, ЧОМУ МОЛИТВИ НАШІ ЧАСТО НЕ ЧУЮТЬСЯ. ТОМУ ЩО ПІДНОСИМО МИ ПРОХАННЯ НАШІ ДО БОГА НЕ СТАРАННО, НІБИ МИМОХІДЬ, І ДО ТОГО Ж ТАК, ЩО ПОМОЛИВШИСЬ ОДНОГО РАЗУ НИНІ, ЗАВТРА ЧЕКАЄМО ВИКОНАННЯ СВОЄЇ МОЛИТВИ, НЕ ДУМАЮЧИ ПОПОТІТИ ТА ПОТРУДИТИСЬ У МОЛИТВІ.
ОСЬ І НЕ ЧУЄТЬСЯ ТА НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ МОЛИТВА НАША, ТОМУ ЩО САМІ НЕ ВИКОНУЄМО, ЯК СЛІД, ЗАКОНУ МОЛИТВИ.
