| Неділя 20-а після П’ятидесятниці. Глас 3. |
 Посту немає.
|
Мчч. Маркіана
і Мартирія (бл. 355).
Прав. Тавіфи (I). Мч. Анастасія (III). Прпп. Мартирія диякона і Мартирія затворника, Печерських (XIII-XIV).
Прп. Матрони спов. (1963).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 9-е, Ін., 65 зач., XX, 19-31. Літ. – Гал., 200 зач., I, 11-19. Лк., 83 зач., XVI, 19-31. Мчч.: Єф., 224 зач. (от полу́), IV, 7-13. Мф., 34 зач. (від полу́), X, 1-8.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ПРИТЧА ПРО БАГАТОГО ТА ЛАЗАРЯ ПОКАЗУЄ, ЩО ТІ, ХТО ЖИЛИ НЕ ТАК, ЯК СЛІД, СХАМЕНУТЬСЯ, АЛЕ ВЖЕ НЕ БУДУТЬ МАТИ ЗМОГИ ВИПРАВИТИ СВОЄ СТАНОВИЩЕ.
ОЧІ ЇХ ВІДКРИЮТЬСЯ І ВОНИ ЯСНО БУДУТЬ БАЧИТИ, У
ЧОМУ ІСТИНА. ЗГАДАВШИ, ЩО НА ЗЕМЛІ БАГАТО НЕЗРЯЧИХ, ПОДІБНО ЇМ, ВОНИ БАЖАЛИ БИ, ЩОБ ХТО-НЕБУДЬ ПОСЛАНИЙ БУВ ДО НИХ З ПОМЕРЛИХ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВПЕВНИТИСЯ, ЩО ЖИТИ І РОЗУМІТИ РЕЧІ ТРЕБА НЕ ІНАКШЕ, ЯК ЗА УКАЗАННЯМ ОДКРОВЕННЯ ГОСПОДНЬОГО.
АЛЕ І У ЦЬОМУ ЇМ БУДЕ ВІДМОВЛЕНО ЗАРАДИ ТОГО, ЩО ОДКРОВЕННЯ ДЛЯ ОХОЧИХ ЗНАТИ ІСТИНУ Є ВПЕВНЕНІСТЮ, А ДЛЯ НЕ ОХОЧИХ ТА НЕ ЛЮБЛЯЧИХ ІСТИНИ НЕПЕРЕКОНЛИВО БУДЕ І САМЕ ВОСКРЕСІННЯ КОГОСЬ ІЗ ПОМЕРЛИХ.
ПОЧУТТЯ ЦЬОГО БАГАЧА, НАПЕВНО, ПЕРЕЖИВАЮТЬ ВСІ, ХТО ВІДХОДИТЬ ЗВІДСИ. І, ВІДПОВІДНО, ЗА ТАМТЕШНІМ ПЕРЕКОНАННЯМ, ЯКЕ БУДЕ ПЕРЕКОНАННЯМ І ВСІХ НАС, ЄДИНИЙ ДЛЯ НАС ПУТІВНИК НА ШЛЯХУ ЖИТТЯ – ОДКРОВЕННЯ ГОСПОДНЄ. АЛЕ ТАМ ВЖЕ ТАКЕ ПЕРЕКОНАННЯ ДЛЯ БАГАТЬОХ БУДЕ ЗАПІЗНІЛИМ; ТУТ ВОНО КРАЩЕ БИ СТАЛО У НАГОДІ, АЛЕ НЕ У ВСІХ ВОНО.
ПОВІРИМО, ПРИНАЙМНІ, СВІДЧЕННЮ ТАМТЕШНІХ, ПОСТАВИВШИ СЕБЕ У ЇХНЄ СТАНОВИЩЕ. СУЩІ У МУКАХ НЕ СТАНУТЬ БРЕХАТИ; ЖАЛІЮЧИ НАС, ВОНИ ХОЧУТЬ, ЩОБ ВІДКРИЛИСЬ ОЧІ НАШІ, ЩОБ НЕ ПРИЙШЛИ НА МІСЦЕ ЇХНІХ МУК.
ПРО ЦЕЙ ПРЕДМЕТ НЕ МОЖНА ТАК ГОВОРИТИ, ЯК ГОВОРИМО НЕРІДКО ПРО ПОТОЧНІ СПРАВИ: “АВОСЬ, ЯК-НЕБУДЬ ПРОЙДЕ”. НІ, ВЖЕ НЕ ПРОЙДЕ ЯК-НЕБУДЬ. ТРЕБА БУТИ ҐРУНТОВНО ПЕРЕКОНАНИМ, ЩО НЕ ПОПАДЕМО У МІСЦЕ БАГАТОГО.
