| Седмиця 26-та після П’ятидесятниці. Глас 8. Різдвяний піст. |
 Їжа з олією.
|
Післясвято Введення у храм Пресвятої Богородиці. Апп. від 70-ти Филимона
та Архипа і мц. рівноап. Апфії (I). 
Блгв. кн. Михаїла Тверського (1318).
Мц. Кікілії (Цецилії) і мчч. Валеріана, Тивуртія і Максима (бл. 230). Мч. Менігна (250). Мч. Прокопія читця (303). Прп. Агави ісмаїльтянина (V). Прав. Михаїла воїна, болгарина (866). Блгв. Ярополка, у св. Хрещенні Петра, кн. Володимир-Волинського (1086).
Сщмч. Володимира пресвітера (1932). Сщмч. Іоасафа, єп. Могилівського, сщмчч. Іоанна, Василія, Павла, Якова, Феодора, Іоанна, Ілії, Олексія, Афанасія пресвітера і прмчч. Герасима, Євтихія, Авеніра, Савви, Марка і муч. Бориса (1937). Прп. Параскеви спов (1952).
Євангельські Читання
Апп.: 302 зач., Флм., I, 1-25. Лк., 50 зач., X, 1-15. Ряд.: Гал., 205 зач., III, 8-12. Лк., 49 зач., IX, 57-62.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“НІХТО, ХТО КЛАДЕ РУКУ СВОЮ НА ПЛУГ ТА ОГЛЯДАЄТЬСЯ НАЗАД, НЕ БЛАГОНАДІЙНИЙ ДЛЯ ЦАРСТВА БОЖОГО”. ТОБТО, ХТО ДУМАЄ СПАСТИСЯ, А МІЖ ТИМ ОГЛЯДАЄТЬСЯ І НА ТЕ, ЩО ПОВИНЕН ПОКИНУТИ ДЛЯ СПАСІННЯ, ТОЙ НЕ СПАСАЄТЬСЯ, НЕ ЙДЕ, НЕ НАПРАВЛЯЄТЬСЯ ДО ЦАРСТВА БОЖОГО.
ПОТРІБНО ВЖЕ ОСТАТОЧНО ЗАВЕРШИТИ ЗІ ВСІМ ТИМ, ЩО НЕСУМІСНЕ ЗІ СПРАВОЮ СПАСІННЯ. ХТО ЗАДУМАВ СПАСТИСЯ, І САМ БАЧИТЬ, АЛЕ РОЗТАВАННЯ З ДЕЯКИМИ ЗВИЧКАМИ ВСЕ ВІДКЛАДАЮТЬ ДО ЗАВТРА. РАПТОМ ПОКИНУТИ ВСЕ – ВИГЛЯДАЄ НАДТО ВЕЛИКОЮ ЖЕРТВОЮ. ХОЧУТЬ ВІДРЕКТИСЯ ПОВОЛІ, ЩОБ Й ІНШИМ НЕ КИДАЛОСЯ В ОЧІ, – І МАЙЖЕ ЗАВЖДИ ПРОГРАЮТЬ. ЗАВОДЯТЬ ПОРЯДКИ СПАСИТЕЛЬНІ, А СЕРДЕЧНІ НАСТРОЇ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕЗМІННИМИ.
НА ПОЧАТКУ НЕВІДПОВІДНІСТЬ ДУЖЕ РІЗКА: АЛЕ “ЗАВТРА” ТА ОБІЦЯНА ЗМІНА ЇХ ЗАГОРОДЖУЄ ВУСТА СОВІСТІ. ТАКИМ ЧИНОМ, ВСЕ ЗАВТРА ТА ЗАВТРА, – СОВІСТЬ ВТОМЛЮЄТЬСЯ ПОЯСНЮВАТИ ВСЕ ОДНЕ І ТЕЖ І, ЗРЕШТОЮ, ЗАМОВКАЄ. А ТУТ ПОЧИНАЮТЬ ПРИХОДИТИ ДУМКИ, ЩО І ТАК МОЖНА ВСЕ ЗАЛИШИТИ. ДУМКИ ЦІ МІЦНІЮТЬ, А ПОТІМ І НА ЗОВСІМ ЗАЛИШАЮТЬСЯ.
ФОРМУЄТЬСЯ ОБЛИЧЧЯ ЗОВНІШНЬО СПРАВНЕ, АЛЕ З НЕСПРАВНИМ ВНУТРІШНІМ. ЦЕ РОЗФАРБОВАНА ТРУНА ПЕРЕД ОЧИМА БОЖИМИ. ГОЛОВНА ТА БІДА, ЩО ЗВЕРНЕННЯ ТАКИХ БУВАЄ ТАКИМ ЖЕ СКЛАДНИМ, ЯК І ТИХ, ХТО ЗАГРУЗНУВ У ГРІХАХ ВІДКРИТИХ, ЯКЩО ЩЕ НЕ СКЛАДНІШИМ… А ДУМАЄТЬСЯ, ЩО ВСЕ НІЧОГО.
