| Cедмиця 34-та після П’ятидесятниці (рядові читання 33-ї седмиці). |
| Прп. Євфимія Великого (473).
Мчч. Інни, Пинни та Римми (I–II). Мчч. Васса, Євсевія, Євтихія і Василіда (303). Прп. Євфимія, схимника Печерського, в Дальніх печерах (XIV). Прп. Євфимія Сянжемського, Вологодського (близько 1465). Сщмч. Павла пресвітера (1940). Прп. Євфимія спов. (1944) (Груз.) |
Євангельські Читання
Утр. – Мф., 43 зач., XI, 27-30. Літ. – Прп.: Євр., 335 зач., XIII, 17-21. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ВДОВИЦЯ ПОКЛАЛА У СКАРБНИЧНЕ СХОВИЩЕ (У КРУЖКУ ЦЕРКОВНУ) ДВІ ЛЕПТИ; А ГОСПОДЬ СКАЗАВ, ЩО ВОНА ПОКЛАЛА БІЛЬШЕ ВСІХ, ХОЧА ІНШІ КЛАЛИ ТОДІ РУБЛЯМИ ТА ДЕСЯТКАМИ РУБЛІВ.
ЩО Ж ПЕРЕВАЖИЛО У ЇЇ ЛЕПТІ? НАСТРІЙ, З ЯКИМ БУЛО ЗРОБЛЕНО ПРИНОШЕННЯ. БАЧИШ, ЯКА РІЗНИЦЯ У БЕЗДУШНОМУ РОБЛЕНІ ДОБРИХ СПРАВ, ЗА ЗВИЧКОЮ, І ДОБРИМИ СПРАВАМИ З ДУШЕЮ ТА СЕРЦЕМ? НЕ ЗОВНІШНІСТЬ СПРАВИ НАДАЄ ЇЙ ЦІНИ, А ВНУТРІШНІЙ НАСТРІЙ. ТОМУ І БУВАЄ, ЩО ВИДАТНА СПРАВА У ВСІХ ВІДНОШЕННЯХ НІЯКОЇ ЦІНИ ПЕРЕД БОГОМ НЕ МАЄ, А СПРАВА НЕЗНАЧНА З ВИДУ ВИСОКОЮ ЦІНОЮ ОЦІНЮЄТЬСЯ.
ЩО ЗВІДСИ ВИХОДИТЬ, І ТАК ЗРОЗУМІЛО. АЛЕ НЕ НАДУМАЙ ХТО НЕХТУВАТИ ЗОВНІШНІМ, ДУМАЮЧИ ОБМЕЖИТИСЯ ТІЛЬКИ ОДНИМ ВНУТРІШНІМ. ВДОВИЦЯ ТА НЕ ОТРИМАЛА БИ СХВАЛЕННЯ, ЯКБИ СКАЗАЛА СОБІ: МАЮ БАЖАННЯ ПОКЛАСТИ І Я, ТА ЩО РОБИТИ? ТІЛЬКИ І Є У МЕНЕ ЩО ДВІ ЛЕПТИ. ВІДДАЙ ЇХ, САМА НІ З ЧИМ ЗАЛИШУСЯ. АЛЕ ОСКІЛЬКИ МАЛА БАЖАННЯ, ТАК І ЗРОБИЛА, ВІДДАВШИ СВОЄ ЖИТТЯ У РУКИ БОЖІ. І ЯКЩО НЕ ПОКЛАЛА БИ НІЧОГО, НІХТО Б ЇЇ НЕ ЗАСУДИВ, НІ ЛЮДИ, НІ БОГ. АЛЕ ТОДІ ВОНА НЕ ЯВИЛА БИ І ТАКОГО НАСТРОЮ, ЯКЕ ВИДІЛИЛО ЇЇ СЕРЕД ІНШИХ ТА ЗРОБИЛО СЛАВНОЮ У ВСЬОМУ ХРИСТИЯНСЬКОМУ СВІТі.
