| Седмиця 7-ма після П’ятидесятниці. Глас 5. День пісний. |
 |
Мч. Еміліана
(363). Мч. Іакінфа Амастридського (IV).
Прп. Памви пустельника (IV). Прп. Іоана Багатостраждального, Печерського (1160). Прп. Памви, затворника Печерського (XIII).
Євангельські Читання
1 Кор., 137 зач., VII, 12-24. Мф., 60 зач., XIV, 35 – XV, 11
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У Євангелії котре читається сьогодні у храмах за богослужінням , ми чуємо що з серця виходять злі помисли.
Звідки ж вони у серці? Корінь їх ховається у гріху котрий живе в нас, а різнобарвність помислів, розмноження і певний вигляд у кожному від його власного бажання.
Як ж бути? Спочатку відкинь усе, що від волі. Це матиме вигляд, як ніби ти дерево залишив без листків, обрубав гілки та сучки, і стовбур відрубав майже до кореня.
Потім, не давай дозволу входити новим пагонам, і сам корінь засохне, тобто не дозволяй виходити злим думкам із серця, а те що виходить відбивай і відганяй, і гріх котрий живе в нас, не отримуючи підкріплення, ослабне і взагалі знесилиться.
В цьому сутність заповіді: “трезвіться та бодрствуйте”. Дивіться за собою. Підв’яжіть стегна думок ваших”.
При увазі, потрібно тримати міркування. З серця не виходить не одне погане, але і добре,не кожне однакове. добро яке приказує серце потрібно виконувати.
Що потрібно виконувати насправді, цьому дасть напрямок міркування. Міркування – ніж садівника, одні гілки відрубує а інші прищеплює.
