Седмиця 7-а після П’ятидесятниці. Глас 5. |
Посту немає.
|
Прп. Макрини, сестри свт. Василія Великого (380). Прп. Дія (бл. 430). Знайдення мощей прп. Серафима, Саровського чудотворця (1903). Собор Курських святих.
Блгв. кн. Романа (Олеговича) Рязанського (1270). Прп. Паїсія Печерського (XIV). Прав. Стефана Високого, деспота Сербського (1427) і матері його Милиці (1405). Свт. Димитрія, митр. Ростовського (1709).
Євангельські Читання
Утр. – Мф., 43 зач., XI, 27-30. Літ. -1 Кор., 138 зач., VII, 24-35. Мф., 61 зач., XV, 12-21 і за п’ятницю (під зачало): 1 Кор., 139 зач., VII, 35 – VIII, 7. Мф., 63 зач., XV, 29-31. Прп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У Євангелії, котре читається сьогодні у храмах за богослужінням, ми чуємо про те, що “Не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з її уст”.
Господь сказав це не тому, що Він не підтримував піст або ж вважав його не потрібним для нас.
Ні, і Сам Він постився, і апостолів навчав цьому, і в Церкві Своїй святій встановив пости, щоби під час посту ми не обмежували себе лише тим, що мало їли, а піклувалися при цьому про те, що і душі своїй треба дотримуватися посту, не задовольняючи усі її побажання чи пристрасні захоплення. І це головне.
Піст же ж є могучим для цього засобом. Основа пристрастей у плоті; коли виснажена плоть, тоді немов підкоп підведений під пристрасті і фортеця їх руйнується.
Без посту же побороти пристрасті було би чудом, схожим на те, що бути у вогні і не горіти.
У того, хто задовольняє плоть свою їжею, сном та спокоєм, як йому триматися чогось духовного? Відмовитися від землі й увійти у споглядання невидимих речей та прагнути до них йому так же зручно, як і пораненій птиці піднятися з землі.