| Неділя 3-та після П’ятидесятниці. Глас 1. Петрів піст. |
 Дозволяється риба.
|
Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна.
.
Мчч. семи братів: Орентія, Фарнакія, Єроса, Фірмоса, Фірміна, Кіріака та Лонгіна (IV). Прп. Антонія Димського, Новгородського (1224). Прав. отроків Якова та Іоанна Менюжських, Новгородських (1566-1569).
Євангельські читання
Утр. – Лк., 3 зач., I, 24-25, 57-68, 76, 80. Літ. – Предтечі: Рим., 112 зач., XIII, 11 – XIV, 4. Лк., 1 зач., I, 1-25, 57-68, 76, 80.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
СВ. ІОАНН СВІДЧИВ ПРО ХРИСТА ІІСУСА, ЩО ВІН Є ВОІСТИНУ “АГНЕЦЬ БОЖИЙ, ЯКИЙ БЕРЕ НА СЕБЕ ГРІХ СВІТУ”, – Є ОБІЦЯНИЙ ВИЗВОЛИТЕЛЕМ. ЧУЛИ ЦЕ ХТО БУВ ПРИ НЬОМУ ТА УВІРУВАЛИ.
ВІД НИХ ПІШЛО ЦЕ СВІДЧЕННЯ У НАРОД, УСІ СТАЛИ ДУМАТИ, ЩО ТОЙ, ПРО КОГО СВІДЧИВ ІОАНН, НЕ ПРОСТА ЛЮДИНА. СПАСИТЕЛЬ ВКАЗАВ НА ЦЕ, КОЛИ В ОСТАННІ ДНІ У ХРАМІ ЗАПРОПОНУВАВ ГОЛОВАМ ЦЕРКОВНИМ ПИТАННЯ: ЗВІДКИ ХРЕЩЕННЯ ІОАННОВЕ – З НЕБА ЧИ ВІД ЛЮДИНИ (МК. 11, 29).
ТІ СТОРОНИЛИСЯ ВІДПОВІДІ, ТОМУ ЩО ЇМ НЕ МОЖНА БУЛО НЕ БАЧИТИ, ЩО ІОАНН НЕ САМ ВІД СЕБЕ ПРИЙШОВ, ВОДОЮ ХРЕСТИВШИ. АЛЕ СКАЖИ ВОНИ ЦЕ, ТОДІ ПОВИННІ БУЛИ ПРИЗНАТИ ТА СВІДЧИТИ ЙОГО, ЩО ПЕРЕД НИМ ОБІЦЯНИЙ, І ЯК НАСЛІДОК ТОГО – СКОРИТИСЯ ЙОГО ВЧЕННЮ.
А ЦЬОГО ВОНИ НЕ ХОТІЛИ НЕ З ЯКИХ-НЕБУДЬ ПОВАЖНИХ ПРИЧИН, А ЧЕРЕЗ ОДНЕ ПЕРЕКОНАННЯ. ТА ЇХ НАПОЛЕГЛИВІСТЬ НІСКІЛЬКИ НЕ ЗМЕНШУЄ СВІДЧЕННЯ СВ. ІОАННА. ВОНО І ДОСІ СТІЛЬКИ Ж Є ДОСТОВІРНИМ, ЯК БУЛО ТОДІ, КОЛИ ВИЙШЛО З УСТ ЙОГО.
І МИ ІОАННА ЧУЄМО, ЯКИЙ ВКАЗУЄ НАМ НА ІСТИННОГО ВИЗВОЛИТЕЛЯ, І ТИМ ОЖИВЛЮЄМО ВІРУ СВОЮ, ЯК ВІРУ, ЯКА МАЄ ЗА СОБОЮ ЗНАЧИМІ ДОКАЗИ.
