Мцц. Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії (близько 137).
Мцц. Феодотії (близько 230) та Агафоклії. Мучеників 156-ти: Пелія та Ніла, єпископів Єгипетських, Зінона пресвітера, Патермуфія, Іллі та інших (310). Свт. Іоакима, патр. Александрійського (1567). Прмчч. Павла, Феодосія, Никодима та Серафима (1918); прмц. Ірини (1931); мч. Іоанна (1941), прмц. Олександри (1943).
Царгородської (1071) і Макаріївської (1442) ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
НАСИТИВШИ ЧОТИРИ ТИСЯЧІ СІМОМА ХЛІБАМИ, ГОСПОДЬ “ВІДРАЗУ ВВІЙШОВ У ЧОВЕН, ПРИБУВ ДО ЗЕМЛІ ДАЛМАНУТСЬКОЇ”, ЯК НІБИ НІЧОГО ОСОБЛИВОГО НЕ БУЛО ЗРОБЛЕНО. ТАКИМ Є ІСТИННЕ ДОБРОДІЯННЯ – РОБИТИ І РОБИТИ, НЕ ЗВЕРТАЮЧИ УВАГИ НА ЗРОБЛЕНЕ.
У ТИХ, ХТО ВИКОНУЄ ДОБРІ СПРАВИ, ЦЕ БУВАЄ ЯК НІБИ ПРИРОДНО. ЯК БОГАТИР ПІДНІМЕ ВЕЛИКІ ТЯЖКОСТІ, ТО НЕ ПОМІЧАЄ ТОГО, А МАЛОСИЛЬНИЙ, І МАЛУ ТЯЖКІСТЬ ПІДНЯВШИ, НЕ МОЖЕ ЦЬОГО ЗАБУТИ; ТАК СИЛЬНИЙ ДОБРОТОЮ ВСЯКЕ ДОБРЕ РОБИТЬ БЕЗ ЗУСИЛЬ, ТІЛЬКИ БИ ВИПАДОК; А УБОГИЙ ДОБРОТОЮ БЕЗ НАПРУГИ НЕ МОЖЕ ОБІЙТИСЯ: ВОНО І ПАМ’ЯТНЕ ЙОМУ, І ВСІ НА НЬОГО ПОГЛЯДУЮТЬ, ВСІ ОГЛЯДАЮТЬСЯ.
ДОБРЕ СЕРЦЕ БАЖАЄ ДОБРОДІЯННЯ, І НЕ БУВАЄ ДОСТАТНЬО, КОЛИ НЕ НАРОБИТЬ ДОБРА ДОСТАТНЬО, ЯК НЕ БУВАЄ СИТА ЛЮДИНА, ПОКИ НЕ НАЇСТЬСЯ. ЯК ТУТ, ПОКИ ВІДЧУВАЄТЬСЯ ГОЛОД, ПОМ’ЯТАЄТЬСЯ ОБІД, А КОЛИ ГОЛОД ВГАМОВУЄШ, ТО ВСЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ. ТАК І В ІСТИНО ДОБРОГО ПАМ’ЯТАЄТЬСЯ ДОБРЕ ДІЛО, ПОКИ ЩЕ НЕ ЗРОБЛЕНО, А КОЛИ ЗРОБЛЕНО, ТО І ЗАБУВАЄТЬСЯ.
