30 липня 2019 року – календар з повчанням

Седмиця 7-ма після П’ятидесятниці. Глас 5.

Посту немає.

Євангельські Читання

1 Кор., 136 зач., VI, 20 – VII, 12. Мф., 57 зач., XIV, 1-13. Вмц.: 2 Кор., 181 зач., VI, 1-10. Лк., 33 зач., VII, 36-50.

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року.

У Євангелії котре читається сьогодні у храмах за богослужінням ми чуємо, що до Ірода дійшов слух про справи Спасителя, і він при цьому відразу ж зробив висновок, це Іоан воскрес.

 

Мало що можна було подумати! А між іншим він не подумав ні про що інше як про Іоана. Що ж, чи хто дали йому такий напрямок думок? Совість.

 

Від неї не приховаєш безсовісних справ, суду совісті нічим не поправиш та не приховаєш. Відрубавши голову Іоанну, Ірод давав собі на це право, і ніхто не заперечував його влади, але совість сказала своє, і слів її він не міг зупинити чи приховати нічим.

 

От він і бачить Іоанна. Скільки ми знаємо подібних історій, що совість переслідує грішника та малює йому предмет та справу гріха так, що його видно і назовні!

 

Тобто, є у нас голос совісті, котрий ми повинні признавати не нашим голосом. А чиїм же ж? БОЖИМ. Від кого єство наше, від того і голос. Якщо ж він божий то ми повинні слухати його, тому що творіння не наважується перечити Творцю.

 

Цей голос каже, що є Бог, і ми находимось у повній залежності у нього і тому не можемо не мати в собі благоговійного страху Божого.

 

Маючи ж його ми повинні виконувати волю Божу, на яку вказує совість. Все це складає слово Боже, написане у єстві нашому, котре читається і подається нам, і ми бачимо, що люди всіх часів та країн слухають слухають його та беззаперечно беруть до уваги.

 

Скрізь вірять в Бога, скрізь слухають совість та чекають майбутнього життя. Це тільки в нашу епоху ввійшло в моду не признавати цих істин.

 

Так вчиняють натуралісти, ми котрі створені Богом своїм життям проповідуємо вчення  не Боже, а  вчення противне самому нашому єству нашій пририроді.